Тема: Бабусина хата. Дитина і навколишній світ. Середня група в дошкільному навчальному закладі
Програмовий зміст: закріплювати знання дітей про інтер’єр української хати, про рушники, про колискові, їх роль у вихованні дітей; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу; виховувати почуття любові до народних звичаїв, естетичні смаки, інтерес до народних оберегів.
Матеріал: інтер’єр української хати, рушники.
Хід заняття Бабусина хата. Дитина і навколишній світ. Середня група в дошкільному навчальному закладі
Вихователь. Діти, сьогодні я отримала листа від баби Одарки. Вона запрошує нас до себе в гості.
(Діти заходять до групи, облаштованої, як українська хата.) Дітей зустрічає бабуся.
Бабуся. Заходьте, діти-квіти. Я рада вітати вас у себе.
У моїй хаті є багато старовинних речей, про які ви, мабуть, і не чули. Давайте про них поговоримо. (Бесіда про піч на основі попередніх знань дітей.)
— Що на ній роблять? А які ви знаєте українські страви? (Борщ, вареники, каші, млинці.)
— А давайте разом зваримо смачний український борщ.
Дидактична гра «Звари борщик»
Перед дітьми розкладені змішані овочі та фрукти, у печі стоїть чавун. Діти повинні відібрати овочі, які кладуть у борщ.
Бабуся. А ще у мене є чарівна скриня. А відчиниться вона тоді, коли ви розгадаєте загадку:
Говорить доріжка —
Два вишитих кінця:
«Помийся, ти хоч трішки,
Бруд змий з свого лиця». (Рушник.)
Відчиняється скриня. Бабуся показує рушнички: для дівчаток — росяночки, для хлопчиків — грайлики, сімейний та утирач.
Росяничка — рушничок з яскравими квітами.
Грайлик — рушничок із блакитними квіточками.
Сімейний — великий рушник із барвистими квітами по краях.
Утирач — рушничок без квітів з орнаментом.
Бабуся. Про рушники складено багато прислів’їв:
• Рушничок на кілочку — хата у віночку;
• Хата без рушників — родина без дітей;
• Не лінуйся, дівонько, рушник вишивати — буде чим гостей шанувати.
Дидактична гра «Знайди рушничок»
Діти, за описом вихователя, обирають відповідний рушничок і називають його.
Вихователь. А хто це плаче в колисці?
Бабуся. Та це ж моя онучка Даринка.
Вихователь. Як її можна заспокоїти?
Бабуся. Заспіваймо їй колискову.
Діти (співають колискові).
Колисонько, колисонько,
Колиши нам дитиноньку.
А щоб спало — не плакало,
А щоб росло — не боліло,
Ні голівка, ні все тіло.
Ой, ходила журавочка
Та й по комишу,
А я свою дитиноньку
Та й заколишу.
Бабуся. Поки Даринка заснула, ми ще роздивимося український віночок із моєї скрині. А чи знаєте ви, які квіти вплітали в нього?
Діти розповідають.
— А давайте пограємо з ним.
Гра «Віночок»
Діти стоять колом і під музичний супровід передають віночок один одному. Коли музика стихає, той, хто тримає віночок, виконує в середині кола танцювальні рухи. З відновленням музики гра продовжується.
Бабуся. Ось, діти, і час промайнув швидко. Дякую, що завітали до мене. До побачення!
Підсумок
Діти прощаються з бабусею й обіцяють їй завітати до неї на гостину й наступного разу.
Тема: Бабусина хата. Дитина і навколишній світ. Середня група в дошкільному навчальному закладі
Повернутися на сторінку Заняття в дошкільному навчальному закладі