Тема: В гостях у казки. Дитина і навколишній світ. Середня група в дошкільному навчальному закладі

Тема: В гостях у казки. Дитина і навколишній світ. Середня група в дошкільному навчальному закладі

Програмовий зміст: продовжувати ознайомлювати дітей із посудом (глечик, макітра, горщик, горнятко, діжа, макогін, ложка); уточнювати знання про матеріали, з яких виготовляється посуд, про його використання в побуті; залучати до гри з предметами посуду; розвивати зв’язне мовлення, увагу, пам’ять, логічне мислення; виховувати інтерес і повагу до народних традицій.

Хід заняття В гостях у казки. Дитина і навколишній світ. Середня група в дошкільному навчальному закладі

Вихователь.

Я бачила по вулиці
Тут казочка ходила:
Чи сумно стало в книжці їй,
Чи просто заблукала.
І ось вона прийшла до нас
Сьогодні на світаночку.
Давайте разом зазирнем
Швиденько в тую казочку.

Вихователь разом із дітьми пригадує казку «Лисичка і Журавель», демонструючи відповідний посуд.

Запитання до дітей

— Із чого Лисичка частувала Журавля? (Із тарілочки.)

— Чому Журавель не міг ухопити каші?

— З чого пригощав Журавель Лисичку?

— Чому Лисичка не могла дістати страви?

Вихователь. Ось у Лисички на столі стоїть глечик. Де його можна використовувати? Глечик — це глиняний виріб, у якому зберігали молоко, сметану, узвар. А про що це там Лисичка співає?

Лисичка

Стоїть на лавці глечик,
Побачив його песик:
У глечик зазирає
І молочка чекає.

Вихователь. Ой хтось у двері стукає. Як ви гадаєте? Хто це?

З’являється Ведмедик і каже дітям, що дуже любить ласувати медком.

Вихователь. Діти, у що ж ми наллємо Ведмедикові меду? (У миску.) Ось вона, із чого вона зроблена? Так, із глини. З такої миски раніше їли наші дідусі і бабусі. Але Ведмедик чомусь не їсть медок, а пропонує розгадати загадку.

Ведмедик

За те що я працюю справно,
Мене людина любить кожна,
Туди несу смачні я страви,
А повертаюся порожня. (Ложка.)

Вихователь. То ж давайте Ведмедикові дамо ложку. З чого вона виготовлена? Доки Ведмедик буде ласувати медком, розглянемо Лисиччину поличку. (Горщик, діжа, ополоник, ложка.)

А зараз лисичка розповість нам, навіщо їй потрібен горщик.

Лисичка. Горщик — це глиняний посуд, в якому я варю їжу: борщ, кашу. А ополоником перемішую. Він схожий на ложку, тільки велику.

Вихователь. А це що за глибокий дерев’яний посуд?

Лисичка. Це діжа, в ній місять хліб.

Вихователь. А діти знають прислів’я про хліб.

Діти. «Хліб усьому голова»; «Не кидайся хлібом він святий»; «Без хліба немає обіду».

Вихователь. Ведмедик доїв медок і зараз хоче вам розповісти про макітру, намальовану на картині в Лисиччиній хаті.

Розповідь Ведмедика.

— Виготовлена з глини, круглої форми, глибока. У ній тримають вареники, пиріжки; у ній можна товкти макогоном часник із салом. Он він у Лисички на столі лежить. Він схожий на качалку, якою розкачують тісто.

У справжньої господині завжди багато страв приготовлено. А як ви гадаєте, Лисичка — гарна господиня?

Вихователь. А зараз весь посуд потрібно розставити на столі. А щоб було веселіше це робити, я буду розповідати потішку. А ви будете знаходити той предмет посуду, про який у потішці розповідається.

Люлі, люлі, люлечку,
Звари, мамо, кулешику
У маленькому горняті
Маленькому дитяті.

— Кицю Муро, де ти була?
— У бабусі.
— Що робила?
— Миски мила.

Диби-диби-диби-би,
Пішла баба по гриби.
А дід по опеньки в неділю раненько.
Нарвали опеньки, поклали
В макітру гарненько.
Іди, іди, дощику,
Зварю тобі борщику
У новому горщику.

Підсумок

Вихователь.

Ось ми й накрили стіл. Зараз господиня Лисичка буде всіх частувати.

Лисичка

Любі діти, прошу сісти.
Пампушечки будем їсти,
Пампушечки непогані,
Пампушечки дуже гарні.