Тема: Хустка-хустинонька. Дитина і навколишній світ. Старша група в дошкільному навчальному закладі

Тема: Хустка-хустинонька. Дитина і навколишній світ. Старша група в дошкільному навчальному закладі

Програмовий зміст: ознайомити дітей із традицією українських жінок носити на голові хустки; виховувати почуття гордості за рідний край; бажання знати і зберігати духовні надбання українського народу.

Хід заняття Хустка-хустинонька. Дитина і навколишній світ. Старша група в дошкільному навчальному закладі

У гарно прикрашену хустинами залу заходять діти в хустках на голові, на плечах.

Вихователь

Гарна, велика країна моя,
Є в ній озера, річки і моря.
Гори високі, степи і ліси —
Скільки багатства, скільки краси.

Погляньте, любі діти, навкруги. Природа повстає у всій красі. Це весна. Довкілля починається з добра і краси. Природа була завжди для людини великим добротворцем. Тому ми сьогодні поговоримо про те, що є біля нас завжди і в горі і в радості — квіти. Де ми можемо бачити квіти. (У лісі, на клумбах, на вулицях, на лузі, в кімнаті у вазончиках.) Правильно, це живі квіти. А де ще можна побачити квіти? (На картинах, вишиті на рушниках, скатертинах, розмальованому посуді, стінах хат. Квіти бувають на тканинах.)

Вихователь. От зараз я вам розповім про квітчасту хусточку. Хустка з давніх-давен була основним та улюбленим головним убором усіх українських жінок. Хустки робили з дуже тонкого полотна і вишивали різнокольоровими нитками. Були хустки завжди білого кольору. Це привертало увагу чужоземців, які мандрували Україною. Адже хустки були білими дуже-дуже давно, а пізніше вони стали барвистими. Коли почали вишивати хустки кольоровими нитками, то найчастіше використовували червоні, сині, зелені, жовті та рожеві кольори. Зрідка використовували чорний колір але тільки разом із червоним. Орнамент або візерунок був колись переважно геометричним. А потім для хусток придумали орнамент із рослин, квітів з листям: троянди, мальви, барвінок. Були зображені і птахи: півень, зозуля, голуб. (Демонстрація хусток із різними квітами.)

— Орнамент на хустках розміщувався по чотирьох кутках і посередині. Як і колись, так і тепер розміщують по кутках великі фігури, а посередині — дрібненькі. Хустки оберігали, захищали людину від усього лихого, вчили добра, милосердя. Тому хустки були оберегами.

— А які обереги ви знаєте ще? (Віночок, рушник, хліб, сопілка, гребінець, свічка.)

— Хустка як оберіг захищає волосся від сонця, пилу, взимку від холоду. Хусткою пов’язували наречену по шлюбі, і цю хустку жінка зберігала усе життя. У давні часи був гарний звичай: коли козаки вирушали у військовий похід, то кожна дівчина своєму нареченому дарувала хустку. У хустинах носили в поле хліб та іншу їжу, а також укривали дитячі колиски від вітру й лихого ока.

З якої ж тканини виготовляли хустки? (Льняної, вовняної, шовкової.)

Вихователь. У давні часи, коли козаки вирушали в похід, дівчата дарували їм вишивану хустину як символ вірності. Тарас Шевченко писав:

Дарувала шовком шиту хустинку,
Щоб згадував на чужині.

Виконується українська народна пісня «Їхав козак на війноньку».

— Діти, а хустина, окрім того, що її одягали на голову, використовувалась і з іншою метою. Може, хто про це щось знає? (Відповіді дітей.) А ще мережану хустину клали в кишеню, як прикрасу, з нею можна пограти в гру.

Гра «Галя по садочку ходила»

Вихователь. А тепер нехай наша чарівна хустка прийде нам на допомогу. Нехай оживуть на ній квіти.

Діти роблять «живу хустку»: ведуть хоровод, взявши хустки за крайки під пісню «Квітчаста хустина» (муз. В. Коношенка).

Підсумок

Вихователь. Щоб краще запам’ятати, ми намалюємо хустки і подаруємо їх своїм мамам.