Тема: Сірники — не іграшка. Дитина і навколишній світ. Друга молодша група в дошкільному навчальному закладі
Програмовий зміст: ознайомити дітей із правилами пожежної безпеки; закріпити поняття «Сірники — не іграшка»; ознайомити з пожежною машиною; розвивати зв’язне мовлення; виховувати слухняність.
Матеріал: хлопчик Ясик (іграшка), сірники, картинка із зображенням лісу, хатинка, кицька, жук, червона пожежна машина.
Хід заняття Сірники — не іграшка. Дитина і навколишній світ. Друга молодша група в дошкільному навчальному закладі
Вихователь. Сьогодні Ясик був слухняним, не пустував. Таке іноді буває. Мама дозволила йому погратися на майданчику самому. І раптом бачить — а в траві блищить маленький золотаво-зелений жучок. І очі відсвічують вогниками…
— Ох ти!— вигукнув Ясик — я ще такого не бачив!
— Ой! Хлопчику,— візьми мене,— людським голосом відказав жучок.— У мене поранене крильце, я не можу літати.
Ясик узяв жучка, а той дуже тремтів.
— От бідолаха, мабуть, замерз,— подумав хлопчик.
— Так, я замерз — промовив жучок. — Уранці холодно. Мої сестрички і братики заховались у сухе листя, залізли в щілини дерев і там заснули на всю зиму. А я не можу туди долетіти. Віднеси мене, будь ласка, до лісу.
— Авжеж, віднесу, бо я сьогодні слухняний і роблю тільки добрі справи.
Фізкультхвилинка
У дитсадок Ясик ішов (крокують на місці)
І жучка знайшов. (Плескають у долоні.)
На травичці він сидів. (Сідають навпочіпки.)
І від холоду тремтів. (Показують, як тремтів, б’ють себе по плечах, руках.)
Відігріє він його, (дихають на руки)
Друга меншого свого.
Умить Ясик побіг до лісу. Бачить, на галявині стоїть хатинка.
«Хто ж в ній живе? От якби в ній було тепло, я б відігрів жучка»,— подумав Ясик. Зазирнувши в хатинку, Ясик побачив кицьку, яка лагідно муркотіла, згорнувшись у клубочок, і солодко спала. Але в будиночку було сиро, холодно, холодно. На печі лежали сірники. Ясик, звичайно, знав, що сірниками гратися не можна, але він вирішив, що один раз, одного сірника запалити можна, але це для жучка і дуже хотілось зігріти його. Назбиравши сміття, паперу, гілочок, Ясик підпалив купу, і вона спалахнула. Ураз язики полум’я, звиваючись, підстрибнули і побігли вгору по занавісках, по меблях. І кімната наповнилась димом. Стало важко дихати. І раптом прокинулась кицька, вона голосно занявчала. І рознеслося по всьому лісу:
Тілім-бом! Тілім-бом!
Загорівся кицькин дім
Загорівся кицькин дім
Валить дим стовпом!
Кицька вискочила, очі витріщила.
Біжить півник із відром, заливає кицькин дім.
А конячка з ліхтарем,
А собачка з помелом,
Сірий зайчик із листком.
Раз, раз, раз. Вогонь погас!
Обігрування вірша.
Вихователь. А за ними приїхала і пожежна машина з пожежниками. На ній — вогнегасники, довгі шланги. Велика драбина. Машина червона тому, що вона мусить дуже швидко дістатися до місця пожежі. А як це можна швидко зробити, коли на вулицях багато машин і пішоходів? Для цього необхідно, щоб пожежна машина була помітною, щоб її було видно здалеку. Помітивши її ще здалеку, водії інших машин і пішоходи, поступаються їй дорогою. А найпомітніший колір — червоний.
Запитання до дітей
— Чи можна жити без сірників?
— Чому дітям не можна брати сірники?
— Яка пригода трапилася з Ясиком?
— Хто допоміг йому в біді?
— Чому пожежна машина червона?
— Хто гасить вогонь?
— Чому потрібно поступатися дорогою пожежній машині?
Підсумок
Вихователь. Чому ніколи не можна брати сірники?
Тема: Сірники — не іграшка. Дитина і навколишній світ. Друга молодша група в дошкільному навчальному закладі
Повернутися на сторінку Заняття в дошкільному навчальному закладі