Тема: За роботою майстра пізнають. Розвиток мовлення. Старша група в дошкільному навчальному закладіі
Програмовий зміст
• зв’язне мовлення: розвивати вміння переказувати новий твір; вчити переводити мову персонажів в непряму мову (за незначної допомоги вихователя);
• звукова культура: закріплювати навички вимови звука [ч], визначати місце звука в слові (на початку слова, в середині, в кінці); закріплювати уміння говорити чітко, з різною швидкістю;
• граматика: розвивати уміння правильно вживати прийменники; закріпити знання про значення людських рук, про їх добросовісну, старанну працю; виховувати повагу до працьовитих людей, бажання полегшити їх працю, взяти посильну участь у ній.
Матеріал: оповідання В. Сухомлинського «Чорні руки», прислів’я, різні предмети, іграшки для дидактичної гри «Що де лежить».
Хід заняття За роботою майстра пізнають. Розвиток мовлення. Старша група в дошкільному навчальному закладі
Вихователь (звертається до дітей)
Доброго ранку, доброго дня!
Хай плещуть долоньки, хай тупають ніжки!
Працюють голівки!
Доброго ранку, доброго дня!
Бажаю усім я здоров’я й добра!
Діти, тепер послухайте загадку і відгадайте, про що сьогодні піде мова.
Хоч у нас їх лише дві,
Малюків-трудівників.
Кожен день вони працюють:
Шиють, варять, щось будують. (Руки.)
Вихователь. Для чого потрібні людині руки? (Відповіді дітей.)
(Якщо ніхто з дітей не сказав, що руки потрібні для праці, підвести їх до розуміння цього за допомогою прислів’їв: «Роботящі руки гори звернуть», «Ноги носять — руки годують».)
Вихователь. Я хочу ознайомити вас з оповіданням В. Сухомлинського, яке називається «Чорні руки».
(Вихователь читає оповідання.)
ЧОРНІ РУКИ
Бабуся місила тісто.
Воно було пишне, м’яке.
— Спечіть мені голуба з тіста,— попросив Юрко.
Бабусині руки почали ліпити голуба. Ось з’явилися крила, тонкі, ніжні, видно кожну пір’їнку. А руки в бабусі чорні, зморщені, з тонкими, сухими пальцями. Не може онук одірвати очей від них — наче вперше побачив. От дістала бабуся голуба з печі — поставила перед онуком. А його і їсти шкода: білий, пишний, наче ось-ось полетить.
— Бабусю,— питає Юрко,— чому руки у вас чорні-чорні, а голуб білий — білий?
— Якби в мене були руки білі, не було б ні тіста, ні голуба.
Запитання за текстом
— Назвіть героїв оповідання. Що хлопчик попросив зробити бабусю?
— Що робили бабусині руки?
— Чому хлопчик дивився на бабусині руки, не відводячи очей?
— Яким вийшов голуб?
— Що запитав хлопчик у бабусі?
— Якою була її відповідь?
— Яку ще назву можна дібрати до цього оповідання?
Діти. «Золоті руки», «Бабусині руки-трудівниці».
Вихователь. Як ви розумієте вислів «Не міг відвести очей»?
Діти. Не міг надивитися, не міг намилуватися. Вихователь. Що означає відповідь бабусі?
Діти. Хто нічого не робить, той білі руки має.
Вихователь. Чи підходить до цього оповідання прислів’я «Білоручки — дармоїди й недоучки»? Чому ви так думаєте? (Відповіді дітей.)
(Повторне читання оповідання.)
Вихователь. Як ви вважаєте, чи соромиться бабуся своїх рук?
Діти. Не соромиться. Чорні руки — працьовиті руки, а працьовитими руками слід пишатися.
(Діти переказують оповідання.)
Вихователь. Якими словами можна назвати бабусині руки?
Діти. Працьовиті, дбайливі, беручкі, натруджені.
Вихователь. Коли руки добре і довго працюють, вони втомлюються. Давайте з вами вивчимо зарядку для пальчиків, а ви її потім покажете своїм батькам, бабусям, друзям. І завдяки цим вправам їхні натруджені руки відпочинуть.
Фізкультхвилинка
Наші пальчики-брати люблять працювати.
Загадали раз вони колобка собі спекти.
Оцей пальчик (масаж великого пальця) — рубав дрова,
А цей пальчик (масаж вказівного пальця) — їх палив,
Оцей пальчик (масаж середнього пальця) — їм воду носив.
А оцей (масаж безіменного пальця) — борошно сіяв.
А ось цей (масаж мізинця пальця) — тісто місив.
Тоді всі разом працювали, колобочки виробляли.
В печі гарячій випікали, із задоволенням куштували.
І гостей всіх пригощали.
(За ходом тексту діти масажують поверхню кожного пальця, роблячи це енергійно, з певним зусиллям. Після закінчення слів діти беруть у руки круглі соснові шишки і котять їх між долонями коловими рухами до легкого почервоніння шкіри і відчуття тепла.)
(Вихователь пропонує дітям послухати скоромовку і визначити, який звук найчастіше в ній повторюється.)
Вихователь.
На печі, на печі
Смачні та гарячі
Пшеничні калачі.
Хочеш їсти калачі —
Не сиди на печі.
Діти. Звук [ч].
Вихователь. Придумайте слова, які починаються зі звука [ч].
Діти. Човен, чорні, чашка, Чебурашка, чорнило.
Вихователь. Слова, в яких звук [ч] знаходиться у середині слова.
Діти. Річка, дочка, сорочка, сопілочка.
Вихователь. Придумайте слова, в яких звук [ч] знаходиться у кінці слова.
Діти. Піч, ніч, смерч.
(Діти спочатку повторюють скоромовку повільно, а потім прискорюють темп.)
Вихователь. Діти, а ваші руки працьовиті? Що вони навчилися робити? (Відповіді дітей.)
Вихователь. Я пропоную вам трішки попрацювати і розставити речі в групі на свої місця.
Дидактична гра «Де що лежить»
Діти розглядають предмети і називають, де що лежить: книжка у шафі, чашка на столі, стілець біля столу, серветка під цукорницею. А потім розставляють їх.
Підсумок
Вихователь. Чому в народі говорять «Честь і слава робочим рукам»? (Відповіді дітей.)
— В яких казках та віршах прославляють працьовиті руки?
Тема: За роботою майстра пізнають. Розвиток мовлення. Старша група в дошкільному навчальному закладі
Повернутися на сторінку Заняття в дошкільному навчальному закладі