«Я поліг біля Ржева», Олександр Твардовський, Запитання та відповіді, зарубіжна література
1. Яким настроєм наповнив вас вірш?
2. Яким ви уявляєте героя вірша?
3. Розкажіть про історію написання вірша. (Твардовський сам розповів про це у статті «Про поезію». Восени 1942 року поет побував на позиції наших військ під Ржевом, де йому довелося лежати під артилерійським обстрілом без прикриття. «Враження від даної поїздки були за всю війну найстрашнішими і болючими. Бої були важкими, втрати були великими, боєприпасів не вистачало, їх підвозили кіньми…» спочатку вірш мав назву «Заповіт солдата». Про суть замислу автор писав: «Вірші дані продиктовані почуттями, які протягом всієї війни і в післявоєнні роки заповнювали душу. Вічний обов`язок живих перед полеглими за перемогу, неможливість забути, відчуття частини себе в них, а їх в собі…»).
4. Коли розпочалася битва за Москву?(Наприкінці весни – на початку жовтня 1941 року, тобто через три місяці після початку війни проти Радянського Союзу, німецьке командування приступило до операції «Тайфун» з метою захоплення Москви. Фашисти мали перевагу в чисельності військ, озброєнні та боєприпасах. Фашисти проривалися до Москви. Взяття столиці означало б закінчення війни перемогою фашистів. Бої на підступах до міста були жорстокими. Кожна зі сторін розуміла важливість справи. Історія знає чимало героїчних вчинків наших солдатів. Учні можуть розповісти про подвиг панфіловців. Захищати столицю пішло все чоловіче населення міста. Твардовський згадує, як у міському транспорті почув розмову з виснаженим солдатом. «Я з-під Ржева», — пояснив свій важкий стан . поет був там, знав про бої, тому і народилися вірші.)
5. Чому поет використовує географічну назву саме міста Ржева? (Ржев – місто, розташоване на правому березі річки Волги. Восени 1941 року було захоплене фашистами і перетворене на укріплений пункт, плацдарм, який німці хотіли використати для удару по Москві Радянське командування побачило небезпеку, був виданий наказ про ліквідацію плацдарму і в результаті жорстоких боїв фашисти змушені були відступити від столиці на 120 км . З березня 1943 року Ржев був звільнений від загарбників.)
6. Плацдарм – місцевість, район, де підготовляється та розгортається військова операція.
7. Якщо герой безіменний, чи не краще б було не використовувати географічної назви?(Солдат, який поліг під Ржевом, не знає, чи відстояли Ржев. Герой поезії загинув у невідомому бою, десь біля Ржева, в болоті. Той бій не приніс слави. Але солдат, який чесно виконував свій військовий обов`язок і поліг на полі брані, заслуговує на повагу. У цього солдата навіть могили немає, нікуди нести свій біль матері, яка, мабуть, отримала похоронного листа, де було зазначено: «Пропав безвісти».)
8. На що ми повинні звернути увагу, тільки–но прочитавши 1 строфу вірша? Що незвичайного? (Розповідь від першої особи: « я поліг», конкретні деталі про конкретного солдата. Така форма підсилює емоційний вплив на читача.)
9. Прочитайте 4-6 строфи, що відбувається тепер з образом конкретного солдата?(Узагальнення, розчинення у Всесвіті. Узагальнений характер образу солдата надає речення: « Там, куди на поминки навіть мати не йде»).
10. В чому головна думка, головне запитання солдата, який загинув?(«Я поліг і не знаю: чи у Ржеві бійці?» — Чи продовжують живі справу тих, хто поліг у бою? Чи не даремна їхня смерть?).
11. Які географічні назви згадуються у вірші?(Сталінград, Ржев, середній Дон, — там, де точилися найважчі бої, все було на кону).
12. У чому ви вбачаєте трагедію ліричного героя?(Літературні та історичні джерела свідчать, що для бійців найстрашнішою була не смерть, а незнання, чим закінчиться бій і чим закінчиться війна. Загиблі солдати бажали б воскреснути на мить, щоб дізнатися про результати бою, про долю Вітчизни, яку захищали ціною власного життя. «А інакше — не знаю, навіть мертвому – як?»).
13. Які слова у вірші є підтвердженням попередньої думки? Яка відрада для мертвих?(«І у мертвих, щоб знали, є відрада одна: за Вітчизну ми впали, та не впала вона»).
14. Який займенник, починаючи з цієї строфи і у подальших строфах, заміняє займенник «я»? («Ми»).
15. Прослухати пісню «Журавлі»: «Мне кажется порою, что солдаты…». Читання уривку від слів «Ви повинні там, браття, всі стоять як стіна» до «Щоб з гармат із «катюшиних» залпи в грізну блакить нас, німих і заглушених, воскрешали на мить». Яка провідна думка твору? (Воїн загинув, але врятував Батьківщину. Одвічний обов`язок живих перед мертвими за спільну справу.)
16. Прослухати пісню Марка Фрадкіна і Роберта Рождественського «За того парня». Прочитати уривок вірша від слів «В тому щасті незмінена й наша часточка є» і до кінця. Яка головна думка цього уривку?( І пісня, і уривок не дають сьогоднішньому молодому поколінню забути про подвиг попередніх поколінь, про обов`язок перед полеглими на полі битви. Проблема історичної пам`яті та відповідальності. Любити і захищати свою землю, як вони. «Завіщаю вам ..своїй Батьківщині з честю вірно служить»).
17. Який наш священний обов`язок? (Захист Батьківщини).
18. Виразне читання поезії «На карб не ставте дотепер мені…». Чому вірш закінчується словами: «Але ж, але ж, але ж…»? (Ліричний герой не винен у тому, що інші полягли на тій війні, але він живий, відчуває якусь внутрішню провину перед ними).
19. Як ми з вами можемо віддячити героям, які полягли за Батьківщину?(Пам`ятати їх! Народна мудрість свідчить: «Герої живуть доти, доки про них пам`ятають». Тема війни в літературі – це тема обов`язку шани, боргу сучасника, тема наступності поколінь. Ніщо не повинно заглушити величі подвигу і сили скорботи за полеглими у Великій Вітчизняній війні.)
20. Коли б завтра перед вами постало завдання: захист Батьківщини. Який би вибір ви зробили?(В народі кажуть, що найбільша честь – полягти за незалежність Батьківщини. Нехай у житті ви ніколи не зустрінетесь із страшним словом – «війна». Нехай ваші світанки будуть мирними, а служіння Батьківщині не потребуватиме від вас найдорожчого – життя.)
«Я поліг біля Ржева», Олександр Твардовський, Запитання та відповіді, зарубіжна література
Повернутися на сторінку Зарубіжна література