Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається (Твір-роздум). Твори з розвитку мовлення. Українська мова та література

Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається (Твір-роздум). Твори з розвитку мовлення. Українська мова та література

Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос — більш нічого.
А серце б’ється — ожива,
Як їх почуєш!
Т. Шевченко

Кожен народ має свою мову, своє письменність. А кожна мова має притаманні лише їй риси. Відомо, що українська мова за мелодійністю посідає друге місце між європейськими мовами, поступаючись лише італійській. Будемо ж пишатися, що ця співуча солов’їна мова є нашою рідною!

На жаль, сьогодні далеко не кожний громадянин України спілкується рідною мовою. І це не його провина, так склалося історично. Але ніколи не пізно виправити цю помилку. Людям, для яких українська мова не є материнською, теж буде цікаво прилучитися до її краси, спізнати її духовне багатство. Кожна людина має зрозуміти, що мова — це не просто засіб спілкування, а щось більш значуще. Тільки рідна мова передає дух рідного краю.

Мені, наприклад, дуже подобається слухати українські народні пісні. Вони не просто мелодійні, а якісь безкінечно приємні… Навіть важко передати ці почуття словами. Я завжди пригадую легенду про пісню, яку прочитала в одній книжці. Коли Бог вирішив наділити дітей світу талантами, українцям дісталася пісня. Дівчина-Україна взяла цей дарунок і міцно притиснула його до грудей. Недарма, коли чуєш українську пісню, її слова та мелодійність пронизують серце.

Але мова — це не тільки пісні, це щоденне спілкування. Хіба не приємно слухати, як маленьке дитя говорить цією солов’їною мовою?! Адже майбутнє нашої України залежить від сьогоднішніх дітей. Отож, плекаймо нашу рідну мову та розвиваймо любов до неї!

Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається (Твір-роздум). Твори з розвитку мовлення. Українська мова та література

Повернутися на сторінку Шкільні твори

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *