«ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ — ЛЮДИНА?» (В. СИМОНЕНКО), УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
План
I. Історична місія людини на землі — творити добро, жити за законами людської моралі.
II. Утвердження в поезії В. Симоненка неповторності людської особистості.
1. «Усмішка твоя — єдина…».
2. Більше тебе не буде. Завтра на цій землі інші ходитимуть люди…».
3. «Сьогодні усе для тебе…».
4. «І жити спішити треба…».
5. Простота й задушевність вірша «Ти знаєш, що ти — людина?», особливості його композиції та художніх засобів.
6. «Праця людини — окраса і слава, праця людини — безсмертя її!» («Безсмертні предки» В. Симоненка).
7. «Можна жить, а можна існувати, можна думать — можна повторять. Та не можуть душу зігрівати ті, що не палають, не горять!» («Можна» В. Симоненка).
8. «Було і буде так у всі часи: любов, як сонце, світу відкриває безмежну велич людської краси». («Любов» В. Симоненка).
9. «Та хай ніколи смуток не поборе нестримної любові до життя». («Ви плачете?..» В. Симоненка).
III. Любов до людини, до рідної землі — головна прикмета поета В. Симоненка.
ТВІР НА ТЕМУ «ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ — ЛЮДИНА?» (В. СИМОНЕНКО), УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Повернутися на сторінку Українська література, шкільна програма
Повернутися на сторінку Твори з української мови і літератури