«ЩО УМІТИ — ЗА ПЛЕЧИМА НЕ НОСИТИ», УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

«ЩО УМІТИ — ЗА ПЛЕЧИМА НЕ НОСИТИ», УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Я дуже люблю допомагати мамі готувати обід. Часто подруги навіть жартують, що я буду кухаркою, хоч моя мрія — стати лікарем. Але я знаю, що добре, коли все умієш робити.

Ось у цьому році ми ходили в туристичний похід. За день ми дуже втомилися. Хотілося поїсти. У нас були і хліб, і ковбаса, і консерви, але хотілось чогось гарячого. Разом вирішили зварити юшку. Дружно взялися за роботу: хлопці розклали багаття, дівчата чистили картоплю. Я робила все, як учила мене мама. Не минуло й години, а в мисках уже парувала пахуча юшка. У той вечір вона здалася найкращою їжею у світі. Як добре, що мама навчила мене її готувати. Правду кажуть: «Що уміти — за плечима не носити». От і моє уміння стало в пригоді.

ТВІР НА ТЕМУ «ЩО УМІТИ — ЗА ПЛЕЧИМА НЕ НОСИТИ», УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Повернутися на сторінку Українська література, шкільна програма

Повернутися на сторінку Твори з української мови і літератури