Значення образу Руської землі для передання авторської ідеї у «Слові про похід Ігорів», давня українська література, шкільна програма
Кожна людина носить у своєму серці найдорожчі слова, найщиріші почуття, найпевніші поняття. Але є слово, яке зігріває серце кожному. І слово це — Батьківщина.
Можна підібрати до нього безліч синонімів, безліч ніжних назв. Наша Батьківщина — Україна. Давні предки називали її Київською Руссю або просто Руською землею. Вони так само любили свою батьківщину, як і ми зараз. Можливо, тому з таким трепетом перечитуємо ми «Слово про похід Ігорів», знайомимось зі звитягою попередніх поколінь, вчимось у них любити рідну землю.
«Руська земля…» Двадцять разів вжито це поняття автором «Слова про похід Ігорів» для того, щоб схарактеризувати безкраї простори і окремі місцевості, багату природу і руські міста. А ще — це завзяті працьовиті люди, воїни і хлібороби. Адже саме ці люди населяли Руську землю, створюючи її могутність. Але саме вони і зазнавали безліч страждань від свавілля феодалів, які чинили над ними суди, руйнували їхні оселі, сварячись один із одним. Тому Руська земля зазнала горя, вона страждала разом з простим народом:
…в княжих крамолах віки вкоротилися людям.
Тоді по Руській землі рідко ратаї гейкали,
та часто ворони каркали,
трупи собі рілячи,
а галки свою річ говорили:
хотять полетіти за наживою.
Ось що зробила братовбивча феодальна ворожнеча з колись багатою сильною країною. Автор слова згадує історію Руської землі за півтори сотні років, із болем розповідає про переможні походи проти ворогів, «спом’янувши давнішню годину і давніх князів».
Сучасники автора теж мають добрі наміри, вони вийшли в похід захистити кордони рідної землі. Для цього «русичі великії поля черленими щитами перегородили». І похід Новгород-Сіверського князя Ігоря Святославича окрилений визвольними ідеями. Ігор «повів свої хоробрі полки на землю Половецькую за землю Руськую».
Скільки крові Пролито людством у боротьбі за незалежність! Не завжди ця боротьба завершувалася перемогою і у русичів:
…тут кривавого вина недостало;
тут пир докончали хоробрі русичі:
сватів напоїли
і самі полягли
за землю Руськую.
Без минулого не буває майбутнього. Звертався і автор «Слова про похід Ігорів» до історії Руської землі. Перед нами постають яскраві картини природи. Великі і малі ріки перетинають міста і селища, течуть по неосяжних руських просторах. Автор поеми веде мову про Волгу, Дунай, Дінець, Дніпро, Сулу… І хоча описи руських просторів у творі дуже лаконічні, проте вони масштабні:
Довго ніч меркне.
Зоря-світ запалила.
Мла поля покрила.
Природа Руської землі! Вона ніби жива і діюча. Недаремно до сил природи звертається Ярославна. Бо вони теж частина Руської землі, пов’язана з долею і вчинками героїв. Так, Дніпро «леліяв єси на собі Святослава насади до полку Кобякового»; Дінець допомагав Ігореві під час втечі з полону, гойдав князя на хвилях, одягав теплою млою під тінню дерев, стеріг його від ворога.
У душі кожного захисника Руської землі міститься стільки любові і ніжності, скільки і у безіменного автора «Слова про похід Ігорів», можливого учасника походів.
А скільки туги і вболівання за долю Батьківщини звучить у словах: «О Руська земле, уже за горами єси!»
Перечитуючи безсмертні рядки поеми, знову і знову переконуєшся в тому, що в усі часи рідна земля була і є для людини найдорожчим, найціннішим скарбом і джерелом натхнення.
Твір на тему: Значення образу Руської землі для передання авторської ідеї у «Слові про похід Ігорів», давня українська література, шкільна програма
Повернутися на сторінку Шкільні твори з української літератури. Шкільні твори з української мови
Повернутися на сторінку Твори з української літератури (скорочено)
Повернутися на сторінку Усна народна творчість, український фольклор, шкільна програма