Характеристика народної пісні «Їхав козак за Дунай…», українські народні пісні, шкільна програма
Українська народна лірична пісня. Задушевна, ніжна, сповнена світла й радості, інколи суму, щирих дівочих мрій і сподівань, які не завжди збувалися.
Їхав козак за Дунай,
Сказав: «Дівчино, прощай!» —
співається в одній із них.
Чому ж, козаче, кидаєш ти свою любу, що шукаєш у далекому краю за тим широким повноводним Дунаєм? Куди плинуть твої думки й сподівання, як темні хвилі ріки? Чи повернешся ти знову колись в Україну й зустрінеш свою милу?
Краще було б, краще було б та й не знать,
Чим тепер, чим тепер забувать!
Знов плинуть сумні бентежні хвилі. Звучить і задушевна лірична пісня.
Після зруйнування Катериною II Запорозької Січі багато козаків, шукаючи волі, змушені були тікати, гнані й переслідувані російським царатом, хто на Дон, а хто за Дунай, у Туреччину, на вільні землі, де вони надумали заснувати другу Січ. Та залишалася тут рідна домівка — милий батьківський дім, рідні й кохані. І дунайські плавні ніколи не замінять широких привільних придніпровських степів, що п’янять сивим полином, густих вишневих садків, де квітнуть мальви, любисток, м’ята, зелених лісів й шовковистих лук. А небо батьківщини синє й безкрає — здається, ніде більше такого нема! Тому журливо й сумно дзвенить мелодія пісні. Ось уже зникли біленькі хатки з жовтими солом’яними покрівлями, вишневі садки, синій Дніпро.
…Оставайся здорова… — знов лине пісня. Несе козака його кінь — вірний товариш — все далі й далі. Лине сумна пісня й поволі стихає.
Твір на тему: Характеристика народної пісні «Їхав козак за Дунай…», українські народні пісні, шкільна програма
Повернутися на сторінку Шкільні твори з української літератури. Шкільні твори з української мови
Повернутися на сторінку Твори з української літератури (скорочено)
Повернутися на сторінку Усна народна творчість, український фольклор, шкільна програма