«Слово про похід Ігорів» — скарб давньої української літератури, давня українська література, шкільна програма
Історія «Слова… ; Твір був знайдений графом О. Мусіним-Пушкіним, вперше видано ним же 1800 року. Оригінал загинув під час пожежі у Москві. Збереглися дві повні копії списку Мусіна-Пушкіна й кілька окремих виписок. Навколо «Слова…» точились численні наукові дискусії — як з приводу авторства, так і з приводу можливої містифікації. Версія про те, що «Слово…» є не оригінальним твором XII сторіччя, а пізнішою містифікацією, не підтверджена серйозними науковими дослідженнями. Слово…» оповідає про похід новгород-сіверського князя Ігоря проти половців, що відбувся 1185 року. Похід був невдалий, полки Ігоря були розбиті, а його взято в полон. Ігор Святославич рятується з полону, повертається додому. Сам текст написаний як ліро-епічний твір, у ньому зображено не тільки історичні події й історичний контекст, а є й багато міфологічних, фольклорних мотивів, змальовано повноцінні художні образи. Невідомий автор висловлює своє ставлення до описуваного.
Образ Руської землі. Образ Руської землі с центральним образом твору. Не стільки доля держави, скільки доля народу, землі як батьківщини хвилює князів, автора, воїнів. Патріотичний пафос простежується у літературі. Особлива роль у творі відводиться природі. Зображуючи природу, автор персоніфікує її, вона сприймається як щось живе, одухотворене. Ярославнаа так само звертається до сил природи. У цьому відображуються давнє ; рування наших пращурів, елементи язичництва та пантеїзму.
Образи князів . Князь Ігор, вирушаючи у похід, сам наражає себе на небезпеку, проте він настільки захоплений думкою про помсту половцям, ; Ігнорує навіть сонячне затемнення, то сприймається всіма як погана прикмета. Автор «Слова…» поважає мужність і завзяття Ігоря, одночасно. Засуджуючи його за гарячкуватість. Образ Ігоря, попри все, не ідеалізується стаючи від цього більш реалістичним. Особливе місце посідає у творі образ князя Святослава. У тексті наводиться сон Святослава і так зване «золоте слово» — думка князя про те, що тільки разом, тільки об’єднавшись можна боронити рідну землю. На тлі постійних міжусобних суперечок, що точились між князівствами, заклик Святослава до об’єднання заради ; Русі виглядає особливо вражаюче, недарма його метафорично названо «Золотим словом Святослава». Автор тексту підтримує думку князя про необхідність об’єднання. Зображено й інших князів — подано похвальне слово «старим» князям Ігореві і Всеволоду, молодому князю Володимиру Ігоровичу. Звитяжним зображено князя Тура Всеволода, який бере участь у поході разом з Ігорем.
Ярославна. Ярославна — один і найвідоміших жіночих образів української літератури. У «Слові…» описується її монолог -.«Плач Ярославни». Слово князівни, яка тужить за своїм коханим, переймається успіхом його війська не тільки насичені напруженими емоціями жінки, а й багаті на художні прийоми, відображають особливе мислення тогочасних людей (зверненя до сил природи), містять фольклорні й міфологічні мотиви (лікування водою — «мертва і жива вода»). «Плач Ярославни» був предметом ; літературних переспівів.
Образ автора . Постать справжнього автора «Слова…» невідома. Імовірно, це був хтось із полку Ігоря. Автор добре обізнаний у подіях, ; видно, що йому знайома Руська земля. Поет висловлює своє ставлення до зображуваного — засуджує міжусобиці князівські, закликає до єднання і боротьби.
Твір на тему: «Слово про похід Ігорів» — скарб давньої української літератури, давня українська література, шкільна програма
Повернутися на сторінку Шкільні твори з української літератури. Шкільні твори з української мови
Повернутися на сторінку Твори з української літератури (скорочено)
Повернутися на сторінку Усна народна творчість, український фольклор, шкільна програма