Пісня, для якої завжди є місце в серці, — колискова мамина пісня, українська народна творчість, шкільна програма

Пісня, для якої завжди є місце в серці, — колискова мамина пісня, українська народна творчість, шкільна програма

Вид цієї фігури вселяє в наші душі надію, віру і любов. Надію на краще, віру в майбутнє, любов до життя. Іноді, коли нам не хапає їх, ми звертаємося за допомогою в першу чергу до наших матусь. Чому? А тому що знаємо: мати є тією людиною, для якої ми завжди будемо найріднішими. Вона зрозуміє і пробачить, щоб ми не натворили. І що б не сталося, ми завжди розраховуємо на її підтримку. Якщо раптом щось станеться, першою, хто це відчує, буде мама. Любов матері, яка здатна віддати життя за свою дитину, є безцінною. Вираження «Усі ми діти, поки живі наші батьки» стовідсотково правильно, тому що батьки хвилюються і проявляють турботу про своє дитя, скільки б років йому не було. І дуже важлива упевненість в тому, що ми комусь потрібні, що ми не просто так існуємо на цій землі.

Немовля нерозривно пов’язане з матір’ю. Этуа зв’язок не обов’язково виражати в словах: ще не навчившись говорити, не розуміючи слів, малюк відчуває материнське тепло, любов і ласку. Мама — вир почуттів, ніжних і найбільш дорогих. Спогади ніби летять перед очима. Ми згадуємо дитинство, як матуся укладала нас спати, тихо наспівуючи колискову або читаючи казку. Мрійливі сни дитинства…. Ми бачили в них Івасика-Телесика, диких гусей, лагідної дедову доньки, до якої все-таки прийшло щастя, калинової сопілки, яка врятувала красиву дівчину Оленку. Усе це супроводжувалося тихою, ненапруженою мелодією, ніжною і легкою. Ця музика — срібляста вуаль весняного ранку, полярна зірка на зведенні нашої свідомості, по якій ми орієнтуємося в житті.

Що ж це за музика? Трелі казкових пташок? Пісні ангелів, які тримаються за зірки, щоб не впасти? Вальс білих голубів, які танцюють у весняному, небі? Вона ж виходить з пісень — м’яких, повільних, сумовитих, але наповнених любов’ю. Їх співає душа матері. Палка любов до своєї кровиночки грає в повітрі мільйонами ніжних нот. Вони будуються в акорди на невидимих нотних рядках, тихо злітають у висоту почуттів і закутують дитину.

Матуся загадує майбутнє своєї дитини, світле і хороше. Вона захищає від труднощів, несогласий, здатна перейняти їх на себе, уберегти свою дитину від неприємностей. Матуся наспівує ті мотиви, які підказує їй її душа. У словах пісні є глибинні бажання усього її єства : щоб дитя виросло здоровим, розумним, успішним, щоб доля посміхалася йому, а життя дарувало радість. У колискових багато любові і щирої турботи про дитя. Матуся, щоб виразити сповна свої почуття, виливає їх в ласкавих словах, образах пташок, котика, квіточок, зірок — усього того, що так дорого хлоп’ятам.

І до дитини, яка відчуває на собі якнайміцніший захист — захист матусі, — злітає невагомий, ніби перо, сон, укриває прозорою вуаллю добра і кладе на голову малюка невидимий вінчик щастя, який пахне лісовими травами і несе в собі дихання вечірнього вітру. З колисковими приходить розуміння життя, любові. Вони формують психологію дитини. І ще, є надія, може впливають на Того, Хто розподіляє людські долі. Можливо, почувши їх… Не можна цього говорити вголос. Давайте краще помовчимо, щоб не погасити ще слабкий вогник на свічці доброї долі дитини…

Твір на тему: Пісня, для якої завжди є місце в серці, — колискова мамина пісня, українська народна творчість, шкільна програма

Повернутися на сторінку Шкільні твори з української літератури. Шкільні твори з української мови

Повернутися на сторінку Твори з української літератури (скорочено)

Повернутися на сторінку Усна народна творчість, український фольклор, шкільна програма