Образ вітру у давніх легендах українців, українська народна творчість, шкільна програма
Народ завжди наділяв вітер людськими рисами. Звідки беруться вітри? Де вони зароджуються? Давні люди припускали, що по чотирьох кінцях світу стоять чотири чоловіки з товстими губами і довжелезними вусами. Разом вони дмухали — коли сильніше, коли слабше.
Зустрічається в легендах образ сердитого діда з дванадцятьма сестрами-помічницями. Щоб не накликати бурі чи негоди, діда треба задобрювати.
Красивіша версія, на мою думку, та, що пояснює походження вітру диханням землі. Тому й відчуваємо при кожному пориві вітру пахощі квітів чи свіжість прохолодної води. Погано було, коли дув сильний вітер. Він міг завдати людям чимало шкоди. Однак погано, коли й вітру не було. Без вітру ніяк не обійтися. Він допомагав віяти зерно, рухати крила вітряків, напинав вітрила морських вітрильників.
Здавна люди ділили вітри на добрі і злі. їх намагалися задобрювати. Вітрові жертвували хліб, крупи, залишали святкові страви. Вітер запрошували до себе в гості, особливо тоді, коли він був необхідний у господарстві.
Добрі вітри, за віруванням пращурів, могли ставати у пригоді в ролі чарівних помічників. Чимало таких звертань до вітрів можна зустріти в народних та літературних казках.
До злих вітрів здавна належав вихор. Його уявляли чорним або вогненним стовпом. Вихор жив у полі або у скелі. Він постійно перелітав з місця на місце. Подекуди вважали, що він приносить посуху, бурю, дощ або громовицю.
Вітер — часто вживаний образ у давніх легендах українців.
Твір на тему: Образ вітру у давніх легендах українців, українська народна творчість, шкільна програма
Повернутися на сторінку Шкільні твори з української літератури. Шкільні твори з української мови
Повернутися на сторінку Твори з української літератури (скорочено)
Повернутися на сторінку Усна народна творчість, український фольклор, шкільна програма