Мелодійність і трагічність українських народних балад. Балади («Бондаревна», «Ой на горі вогонь горить», «Ой летіла стріла», «Козака несуть»), українська народна творчість, шкільна програма
Балади («Бондаревна», «Ой на горі вогонь горить», «Ой летіла стріла», «Козака несуть»). Серед інших видів усної народної творчості балада притягає ліричною, поетичністю, фантастичними картинами, дивними метаморфозами, неповторною красою звичайних людей, загостреним драматизмом їх доль. Українська балада надзвичайно емоційна, хвилююча, сильно впливає на людські почуття, змушує співпереживати героям, замислюватися над самим життям. У баладі завжди криється народна мораль, повчання або застереження. Навіть якщо зло залишається непокараним, все одно симпатії слухачів залишаються на стороні скривджених, на стороні слабкої жертви, яка не змогла постояти за себе. Це виховує здатність співпереживати, відчувати людський біль, печаль, розчарування. Серед відомих баладних сюжетів, які розповідають про перевтілення людини в дерево, пташку, квітку, про отруєння невірного жениха, нещасливу любов або сімейне життя, відрізняються твори, побудовані на історичній тематиці, оспівуванні епізодів з життя конкретних історичних осіб.
Це — балада про Байду в турецькому полоні, про поєдинок Нечая з шляхетским загоном, а також цілий ряд балад, сюжети яких побудовані на любовних колізіях, зокрема і дійсних фактах (про Бондаревне і пана Канівського, про Лимеривне, про отруєння невірного жениха Григорія українською песняркой Марусею Чурай та ін.). У баладі «Бондаревна» зображений непоодинокий випадок часів панування на Україні польської шляхти. Десятки версій твору об’єднані загальним сюжетом:
Ой в місті Немирове дів танець ходить
Молода Бондаревна усіх передом водить.
Ой приїхав пан Канівський з великого двору
Він зліз з коня та і до корчми — не знає гонору.
Не зважаючи на людей, пан обіймає і цілує красиву дівчину. Сором’язлива панночка б’є прихильника по обличчю, не турбуючись про наслідки. За порадою людей вона вимушена втекти додому, «а за нею гайдуки з голими шаблями». Упіймали вони Бондаревну «за руку і повели Бондаревну на велику муку». Пан Канівський пропонує їй вибір: «Або ти хочеш, Бондаревна, меду, вина пити. Чи хочеш, Бондаревна в сирій землі гнити». Дівчина вибирає смерть, і пан із злості вбиває її з лука, а потім влаштовує пишні похорони, скликаючи усю шляхетскую знать. Цей сюжет близько споріднений з сюжетом про нескореного полоняника в турецькій неволі. Бурхливі історичні події, пов’язані з виникненням козацтва і відважним захистом рідної землі, яка постійно терпіла лиха від численних завойовників, викликали інтенсивний сюжетно-тематичний розвиток баладної творчості.
З сюжетів, які дійшли з прадавніх часів, загостреним драматизмом відзначається «Стріла» («Ой летіла стріла») — убитого сина вдови оплакують три зозулі, які втілюють матір-вдову, дружину і сестру:
«Ой, матінка плаче,
Поки жити буде,
А сестричка плаче,
Поки не забуде.
А мила плаче,
Поки його бачить».
Невимовне жалкування за загиблим лицарем-козаком, невтішні сльози матері, печаль сестри стискують відкрите до співчуття серце. З глибоким болем і печаллю замислюєшся над долею молодої козацької дружини, що осиротіла. Проводи рідними воїна, прощання з ним назавжди, поєдинки з ворогами, самотня смерть лицаря, його останнє звернення до рідних через символічних вісників нещастя — коня, орла, ворона — це не лише літописно достовірна фіксація конкретних подій, але і художнє відображення багатого внутрішнього світу народу. Навіть смерть у баладах зображена не як трагічна подія, а спосіб рішення конфлікту, вихід з безнадійної ситуації. У історичних баладах цей ще і засіб прославляння героїзму козака-лицаря, оспівування його доброчесностей, увічнення високої місії на рідній землі.
І тільки вороний кінь розповість сестрі і матері про несподіване одруження його молоденького хазяїна : «Не плач, мати, не засмучуйся. І вже твій син одружився, І узяв собі паняночку, В чистому полі земляночку» («Ой на горі вогонь горить»). У українському баладному фонді налічується понад триста сюжетних типів. Це надзвичайно різноманітний епос. Кожен його твір випромінює високу і мудру етику сімейних і громадських стосунків, зображує поетичну красу баладних героїв, налаштовує на захист свободи, справедливості, вірності, доброти і сміливості, збуджує гостре прагнення опору злості, несправедливості, пригнобленню, боязкості. Тому те народні балади не старіють віками, переходячи не лише від покоління в покоління, а і від народу до народу. На грунті народних з’явилися балади Т. Шевченка, С. Руданского, Ю. Федьковича, Ю. Крашевского, О. Грози, Янки Купали.
Твір на тему: Мелодійність і трагічність українських народних балад. Балади («Бондаревна», «Ой на горі вогонь горить», «Ой летіла стріла», «Козака несуть»), українська народна творчість, шкільна програма
Повернутися насторінку Шкільні твори з української літератури. Шкільні твори з української мови
Повернутися на сторінку Твори з української літератури (скорочено)
Повернутися на сторінку Усна народна творчість, український фольклор, шкільна програма