Героїчні образи запорозьких козаків у народних думах і піснях, українська народна творчість, шкільна програма

Героїчні образи запорозьких козаків у народних думах і піснях, українська народна творчість, шкільна програма

Народ завжди ніс у своїх серцях велике полум’я свободи, яке нічим не можна було погасити. І йшли у бій українці за волю, йшли, попри те, що не усіх чекало повернення додому. Гриміла слава про Запорізьку Січ, гриміла слава козацька, і збиралися під козацькі прапори ті, хто хотів волі, хто мріяв про її незалежність. І складалися тоді пісні і думи, і йшли по шляхах кобзарі, розповідаючи про козацькі подвиги, перемоги і поразки, піднімаючи патріотичний дух. Це усе наша історія, якою повинні гордитися нащадки.

Запорізька Січ… Ці слова були чарівливими, оскільки в них вміщувалася мрія українського народу про волю. І піднімалися прапори, і піднімалися шаблі — йшли козаки у бій. А за ними йшла воля, шлях якої покритий був кривавими річками :

Ей, в лугу червона калина, ей, ей, нахилилася:
Чогось наша знаменита Україна, ей, ей
а ми ж ту червону калину, ей, ей, та і піднімемо;
А ми ж свою знамениту Україну, ей, ей, і розвеселимо!

Билися запорізькі козаки, оскільки вже не могли терпіти неволі, оскільки вже не мали сил дивитися на сльози жінок, матерів, оскільки не хотіли бути рабами. Тому в піснях так часто чутися заклики до боротьби: «Бери шаблю гостру, довгу і йди воювати…». Бої були страшні, криваві; багато козаків схилило свої голівоньки, але і багато було перемог, про які ще і досі співаються пісні, нагадуючи нам нашу історію. Перемагали «козаки» і турок, і ляхів, і інших загарбників, щоб повернути собі найголовніше — волю, незалежність. На полі бою з козаками співаємо і пісню про Байду «В Царьграде на риночку», де ми бачимо фігуру палкого патріота, мужнього захисника Батьківщини. Народ наділяє його неймовірною силою: висячи на крюку, він стрілами вбиває турецького царя, цариці і їх доньки. Така умовність дала можливість показати, що загарбники покарані. Люди вірили своїм захисникам-козакам, тому і склали так багато про них дум, пісні і легенди. Серед них думи і про Козака Голоті, який «не боїться ні вогню, ні меча, ні третього болота», і про Самойле Кішці, «гетьманові запорізькому», і про Богдана Хмельницького, який «був за рідного брата і батька козакам». Скільки пісень складено про Богдана Хмельницького, про його героїчні битви з поляками за честь рідної землі, за честь рідного народу.

Чи не той те хміль
Що круг жердин в’ється?
Ой той те Хмельницький
Що з ляхами б’ється.

У боротьбі з польською шляхтою Хмельницький спирався на народні маси. Був, за народними уявленнями, український гетьман непереможним. Не лише легенди і пісні прославляють Богдана Хмельницького. Є багато дум, де розповідається про героїчні подвиги українського захисника. Це думи: «Хмельницький і Барабаш», «Хмельницький і Василь Молдавський», «Перемога Корсуньська» і інші. Козаки в цих думах дуже поважають свого гетьмана:

«Ей, гетьман Хмельницький
Тато наш Богдан чигиринський!
Дай, Бог, щоб ми за твоєю головою пили і гуляли
Віри своєї християнської в наругу на вічні часи не давали«!

Були складені думи і про бойових соратників Хмельницького, наприклад, «Дума про Иване Богуне». Ми бачимо в ній ратний подвиг цієї людини. У оточеній польськими військами Вінниці Богун застосував хитрість: наказав прорубати на льоду річки Буг ополонки і замаскувати очеретом. Не підозрюючи пастки, ворожа армія рушила на лід — багато інтервентів потонуло, багато було узяте в полон. У думі показана сила Богуна : «…він ляхов-турок стріляв: і шаблями рубав, на аркан забирав, в річку Буг їх утоплял…». У історії нашої Батьківщини було багато героїчних сторінок. Але найкращими, мені здається, були сторінки про подвиги козацькі. Недаремно наш народ склав стільки пісень, дум і легенд про козацьку славу, про героїчну боротьбу за волю, за незалежність. І я думаю, ці пісні і думи ніколи не будуть забуті нашим народом, оскільки вони — це нагадування нам про те, що відбувалося багато сторіччя тому, це наша героїчна історія!

Сподобалося вам воювати? Це не так вже і погано. Головне, що ми з вами згадали пісні і думи, які вам самим необхідно було прочитати. А так ще разом і історію повторили. У кого ще не зникло бажання воювати, може поплисти до наступної статті.

Героїчні образи запорозьких козаків у народних думах і піснях, українська народна творчість, шкільна програма

Повернутися на сторінку Шкільні твори з української літератури. Шкільні твори з української мови

Повернутися на сторінку Твори з української літератури (скорочено)

Повернутися на сторінку Усна народна творчість, український фольклор, шкільна програма