Сатира в романі Свіфта «Мандри Гуллівера», Запитання та відповіді, зарубіжна літератур
1. Від чийого імені ведеться розповідь у романі?(Від імені головного героя).
2. Чи вперше ви зустрічаєтеся з прийомом приховування справжнього автора за іменем вигаданого розповідача? Хто з письменників вдався до такого літературного прийому? (Ні, роман Дефо, де розповідає про себе Робінзон Крузо).
3. Які ще спільні риси ви можете вказати між романами Свіфта та Дефо? Що спільного в назві, побудові романів, у долях головних героїв? (Спільні риси у романах Дефо та Свіфта: 1) у вступі розповідається про головного героя-англійця, докладно змальовуються факти його біографії; 2) головні герої кілька разів вирушають у морські подорожі; 3) у катастрофу герої потрапляють за подібних обставин, тощо).
4. Що відрізняє твори Свіфта та Дефо?(Вони були сучасниками, але їхні погляди на літературу, політику й суспільне життя не збігалися. Роман «Робінзон Крузо» — це гімн цивілізованій прагматичній людині та її праці, адже Дефо вірив у прогрес людської цивілізації, у силу людського розуму, а Свіфт ставився до них скептично. Тому його роман був написаний як пародія на роман Дефо про Робінзона Крузо. Сучасники авторів-суперників сприймали їхні твори як дискусію про майбутню долю людства: з одного боку – щира віра в силу людського розуму і духу, з іншого – скептичне ставлення до людського суспільства).
5. Жанр твору. Чи можна роман вважати памфлетом?(Цей гостро сатиричний твір має яскраво виражені риси роману-подорожі, пригодницького та фантастичного роману. Своєрідність жанру «Мандрів Гуллівера» полягає в поєднанні романної та памфлетної форм, що увиразнює його критичну спрямованість).
6. Історична довідка про політичну ситуацію в Англії часів Свіфта. (ХVІІ століття, 1642 рік. Громадянська війна, страта короля та утвердження Англії як буржуазної республіки. Але незабаром монархія відновлена. Англійська монархія позбавила прав і волі народи Ірландії і Шотландії, які увійшли до складу англійської держави. На початку ХVІІІ століття в Англії сформувалися дві політичні партії – віги і торі, які вели запеклу боротьбу за владу. Віги – інтереси буржуазії і підтримували конституційну монархію, а торі – інтереси феодального дворянства).
7. Розкажіть про звичаї ліліпутів. (Призначення на державні посади тих, які добре танцюють на канаті; вручення державних нагород за стрибки через палицю і плазування під нею; ухвалення судом рішень, що спрямовані на задоволення мстивості монарха і злості його фаворитів).
8. Заповніть анкету «Алегоричний зміст роману»:
- Назва країни — (Ліліпутія – це алегорія Англії крізь зменшувальне скло сатири).
- Столиця — (Мілдендо — Лондон).
- Форма правління — (монархія).
- Грошова одиниця – (спрага).
- Політичні та релігійні партії – (тремексени(високі підбори), семексени (низькі підбори) – віги і торі; гостроконечники і тупоконечники – пуритани, католики і протестанти).
- Державні нагороди – (синя, червона і зелена шовкові нитки – Ордени Підв`язки, Бані, Святого Андрія).
- Король Ліліпутії – (імператор — англійський король Георг).
- Ворог країни – (Імперія Блефуску – Франція, з якою Англія розпочала війну за іспанську спадщину на початку ХVІІІ століття)
- Автор твору. (Гуллівер – це Свіфт при дворі англійського короля.)
9. Коли був укладений Утрехтський мир, як його називали в народі?(В 1713 році мир між Англією і Францією, називали «свіфтівським»).
10. Із скількох частин складається роман?(Із 4 : бо в 4 країнах побував герой).
11. Як називаються вигадані країни, у яких побував Гуллівер?(Ліліпутія, у велетнів, у Лапуті, у країні гуїнгмів – розумних коней).
12. Як сам Свіфт визначив свій намір написання роману?(«Головною метою кожного мандрівника має бути виховання розуму та доброчесності своїх співвітчизників за допомогою добрих і поганих прикладів із життя чужих країн»).
13. Які є засоби комічного в романі Свіфта? (Гумор, сатира, іронія, сарказм, пародія, гротеск).
14. Дайте визначення кожного з цих термінів.
(Гумор – (від латин. волога, рідина; англ. – настрій, вдача) – зображення смішного в доброзичливому, жартівливому тоні.
Сатира –(латин. суміш, всіляка всячина) – особливий спосіб художнього відображення дійсності, який полягає в різкому, осудливому, нищівному осміянні негативного в житті – суспільних явищ, людських вад.
Іронія – (грец. лукавство, удавання) – засіб гумору та сатири, заснований на приховано-глузливому, зневажливо-осудливому зображенні людини чи явища.
Сарказм – їдке, дошкульне висміювання як вияв негативного, непримиренного ставлення до зображуваних явищ і окремих людей.
Літота — (від гр.. простота) – на противагу гіперболі художнє зменшення.)
15. З якою метою автор використав прийом літоти?(У Ліліпутії, в зображенні якої використовується літота, Свіфт показує нікчемність людських істот, що живуть за абсурдними законами і керуються не моральними принципами та розумом, а низькими інстинктами (користолюбство, лицемірство, кар`єризм та ін..)
16. Назвіть приклади використання літоти письменниками різних країн.(Ш.Перро «Хлопчик-мізинчик», Андерсен «Дюймовочка», М.Носов «Незнайка…)
17. Який один із найулюбленіших літературних прийомів, які використовував Свіфт?(Алегорія – іносказання. У завуальованій формі автор говорить про актуальні проблеми сучасності. Читач має розгадати натяки письменника і дійти власних висновків.)
18. Кому належать слова: «Свіфт застеріг людей, він показав усю гидоту і жах застою, позбавленого ідеалів, повного безглуздого егоїзму життя»?(Лесі Українці).
19. Чи актуальні сьогодні твори Свіфта?(Так, він закликав людей боротися за свої права, за волю, незалежність, за припинення війни).
20. Гра «Хочемо бути схожими на мандрівника Гуллівера». Учні розподіляються на дві команди. Кожна команда називає певну рису Гуллівера – мандрівника, пригадує відповідний епізод з роману і доказує, що така риса необхідна мандрівникові.
(1. Гуллівер ще з дитинства мріяв про морські подорожі. Він купував книжки з мореплавства, природознавства, географії, математики. Адже мандрівникові потрібно багато знати.
2. Він вивчав іноземні мови, був поліглотом (знав багато мов). У Ліліпутії Гуллівер звертався до імператора німецькою, турецькою, голландською, латинською, французькою, іспанською, італійською мовами. За три тижні оволодів ліліпутською. Мандрівникові потрібно бути поліглотом, адже знання мов допоможе йому спілкуватися з людьми інших країн.
3. Гуллівер вивчився на лікаря, бо медичні знання потрібні подорожуючому, адже треба бути здоровим, готовим до будь-яких випробувань, бути загартованим.
4. Гуллівер добрий, гречний, чемний, шанобливий у поводженні з ліліпутами, поважає їхні звичаї. Він відпустив бешкетників, які жбурляли в нього каміння. Такі миролюбні наміри та дії врятували йому життя.
5. Гуллівер – майстер на всі руки. Це теж не завадить мандрівникові. Так, наш герой із дерев імператорського лісу змайстрував собі стілець, стіл, ліжко. Тощо. )
21. Які негативні риси характеру Гуллівера. (Він став маріонеткою, слухняною лялькою в руках ліліпутів, прилаштувався до певних умов життя. Притягнув увесь флот Блефуску. За цей «подвиг» отримав титул нардока. Свіфт застерігає читачів, що починаючи з компромісів, людина неминуче приходить до холопства, до залежності від низького середовища. Зрештою навіть велетень може перетворитися на духовного пігмея. )
22. Як можна ще назвати підлабузників?(Догідник, прихвостень, лакей, холоп, низькопоклонник, плазун, підлиза, лизоблюд, блюдолиз, підлипайло, підлесник).
23. Як можна назвати керівника держави, який насилує народ країни, підкоряє своїй волі уряд, мріє про завоювання всього світу?(Диктатором, загарбником, завойовником, агресором.)
24. Чи зрозумів Гуллівер свою помилку?(Так, йому шкода було блефусців, і він відмовив імператорові підкорити Блефуску. Через таке рішення втратив прихильність і його хотіли осліпити.)
25. То чого ж навчає нас Свіфт?(Примушує нас усвідомити, що найцінніше в житті – це воля, свобода, відчуття гордості за свою вітчизну, яка не зазіхає на чужі землі. А щоб не сталося такого, що уряд пошле свій народ завоювати інші країни, потрібно зайняти активну позицію, не перетворитися на слухняну ляльку, якою керуватиме імператор Ліліпутії. Ми повинні захищати інших, але ніколи не погоджуватися допомагати підкорити, закріпачити вільний народ.)
26. Що висміює автор твору?(Інтриги при дворі, нечесний спосіб отримання посад. Закони та суд країни. Моральну непорядність чиновників.)
27. «Мозковий штурм». Проблемне запитання: «Чи можна стверджувати, що Свіфт викриває характерні риси буржуазного суспільства?» На дошці записуються всі ідеї. Здійснюється вибір правильних ідей і пошук спільних думок. Робота в групах за визначеними ідеями:
1 Заперечення політичного устрою тогочасної Англії.
2 Іронія – улюблений прийом автора для викриття негативних сторін дійсності.
3 Протиставлення (антитеза) – засіб зірвати маску з тогочасного суспільства (царський двір – помийниця, сенат – табун гусей).
4 Алегоричність Ліліпутії.
Презентація результатів виконання вправ. Обговорення й оцінювання запропонованих відповідей.
Кросворд «Знання та вміння Гуллівера»
Заповніть горизонтальні рядки кросворду, і в окресленій вертикальній колонці ви прочитаєте, якої дуже важливої якості набув Гуллівер самостійно.
1. Навчальний заклад, у якому навчався Гуллівер.
2. Наш герой дуже добре знав…своєї батьківщини, бо зміг розповісти королю Бробдінгнегу про найважливіші події в житті Англії за останні сто років.
3. Гуллівер залюбки вивчав іноземні …, бо знав, що йому доведеться багато подорожувати.
4. З того, як точно гул лівер описав Бробдінгнег, ми зробимо висновок, що він добре знав…
5. Те, чим на дозвіллі захоплювався Гуллівер.
6. У Лондоні молодий чоловік вивчав….
7. Протягом двох років і семи місяців Гуллівер вивчав…, бо знав, що воно стане в пригоді під час майбутніх подорожей.
8. Спеціальність Гуллівера як лікаря.
9. Головний герой повісті читав багато книжок з …, бо мріяв стати моряком.
10. Наука, якою дуже захоплювався Гуллівер.
11. Читаючи, як Гуллівер описує королю властивості пороху, ми розуміємо, що він добре знає… справу.
Відповіді: 1. Коледж. 2. Історію. 3. Мови. 4. Географію. 5. Читання. 6. Медицину. 7. Природознавство. 8. Хірург. 9. Мореплавство. 10. Математика. 11. Військову. По вертикалі: Освіченість.
Сатира в романі Свіфта
«Мандри Гуллівера», Запитання та відповіді, зарубіжна література
Повернутися на сторінку Зарубіжна література