Проза — Літературний процес (кінця XVIII — перших десятиліть XIX ст. (1798-1840). Українська література. Підготовка до ЗНО. Зовнішнє незалежне оцінювання з української літератури
Проза
У більшості світових літератур проза з’явилася після поезії, і тільки потім — драматургія. У давній українській літературі не було художньої прози, на ґрунті якої могла б розвиватися нова проза, тому драматургія розвинулася раніше. Не останню роль у слабкому розвитку української літератури відіграла відсутність можливостей для друкування. Тому значна частина творів, які були написані у 20-30-х роках, видані були лише в другій половині XIX століття.
Виникненню української прози сприяв посилений інтерес польських і російських письменників до української тематики. Успіх повістей Гоголя заохотив уже відомого автора сатиричних фейлетонів Григорія Квітку спробувати себе у написанні повістей про український народ українською мовою. І в 1833 році в альманасі «Утренняя звезда» (Харків) вийшли перші спроби Квітки-Основ’яненка — гумористичне оповідання «Салдацький патрет» та уривки з повісті «Маруся».
З 1833 по 1843 pp. Григорій Квітка-Основ’яненко написав українською мовою 15 оповідань і повістей, три драматургічні твори і публіцистичний цикл статей «Листи до любезних земляків» і став зачинателем нової української прози.
Г. Квітка став одним з найпопулярніших письменників, а своїми повістями він утвердив художню прозу в українській літературі і дав поштовх молодим романтикам М. Костомарову, П. Кулішу, а згодом його літературна діяльність стала поштовхом до творчості Марка Вовчка, Ю. Федьковича та ще цілої плеяди прозаїків другої половини XIX — початку XX століття.
Проза — Літературний процес (кінця XVIII — перших десятиліть XIX ст. (1798-1840). Українська література. Підготовка до ЗНО. Зовнішнє незалежне оцінювання з української літератури
Повернутися на сторінку Підготовка до ЗНО з української літератури