Повісті російською мовою. Тарас Григорович Шевченко — Літературний процес 40-60-х років ХІХ ст. Українська література. Підготовка до ЗНО. Зовнішнє незалежне оцінювання з української літератури

Повісті російською мовою. Тарас Григорович Шевченко — Літературний процес 40-60-х років ХІХ ст. Українська література. Підготовка до ЗНО. Зовнішнє незалежне оцінювання з української літератури

 

Тарас Григорович Шевченко. Повісті російською мовою. Аналіз творів

Антикріпосницька направленість простежується і в повістях Т. Шевченка, написаних російською мовою. Коли саме поет почав працювати над повістями, конкретних даних немає, можливо, це було ще до арешту 1850 р. Але повісті «Наймичка» і «Варнак» датуються 1844-1845 pp., можливо, з обережності. Після смерті Миколи І Шевченко відмовився від фіктивних дат і не приховував від друзів, що пише повісті, підписуючи їх «Кобзар Дармограй».

За життя автора повісті так і не були надруковані. Після смерті Шевченка рукописи цих творів знаходились у М. Костомарова. Тільки у 80-ті роки XIX століття дев’ять повістей Кобзаря (за свідченням самого Шевченка, їх було близько двадцяти) побачили світ у газеті «Труд», журналах «Исторический вестник» и «Киевская старина», а у 1888 р. з’явились окремим виданням «Поэмы, повести и рассказы Т. Г. Шевченко, писанные на русском языке».

За тематикою проза Шевченка є органічним продовженням його поезії. І хоча в мистецькій досконалості вони поступалися перед поемами, проте містили глибшу, ніж в останніх, характеристику персонажів, мали більш чіткий побутовий фон. Отже, кожна з повістей Шевченка — це не розширений переказ змісту поеми, а новий оригінальний твір.

У повісті «Наймичка» поет продовжує розкриття образу жінки-матері в кріпосному суспільстві. Його наймичка Лукія виявляє моральну стійкість, вдруге зустрівшись зі своїм спокусником. У ліричних відступах, які органічно входять у композицію, автор виражає ставлення до зображуваних подій, вболіває за долю героїні, підносить гуманність і благородство простих людей-трудівників.

Повісті «Варнак» і «Княгиня» теж містять виразні антикріпосницькі мотиви.

Єдиною з повістей Т. Шевченка, де дія відбувається не в Україні, є повість «Несчастный». Автор показує, як формується характер людини в умовах існуючої дійсності, що призводить до морального звиродніння і падіння.

Найбільша повість Шевченка «Прогулка с удовольствием и не без морали» засуджує антинародний характер кріпосницького суспільства. Прийом подорожі, вжитий у творі, відкрив можливості для широкого показу життя різних соціальних груп населення самодержавної Росії.

А у повістях «Художник» та «Музикант» Шевченко порушує проблему становища митця в кріпосному суспільстві.

Повісті російською мовою. Тарас Григорович Шевченко — Літературний процес 40-60-х років ХІХ ст. Українська література. Підготовка до ЗНО. Зовнішнє незалежне оцінювання з української літератури

Повернутися на сторінку Підготовка до ЗНО з української літератури

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *