Наталка (Твір-лист до подруги). Твори з розвитку мовлення
Найкращі вітання, моя любо подруго!
У першу чергу хочу поділитися з тобою новими враженнями. Влітку я подорожувала до моря.
Ми приїхали до Алушти на машині, а потім уже помандрували до Коктебеля. Час від часу ми проїжджали понад бездонними проваллями. Десь далеко внизу виблискувало зеленувато-блакитне море. Гірські пейзажі вражали своєю величчю.
Коктебель — затишне й невелике містечко. Воно потопає в квітах і незнайомих екзотичних рослинах. Тепер я знаю, що Чорне море найкрасивіше саме біля гори Кара-Даг. Воно синє й надзвичайно прозоре. Я пірнала з розплющеними очима й роздивлялася водорості та рибок. Вода була така тепла!
На узбережжі Тихої Бухти багато різноманітних атракціонів. Особисто мене вразив водяний мотодельтаплан. Було дуже приємно дивитися, як він плавно здіймався в повітрі й кружляв над морем, наче велетенський птах, а з хвилі на хвилю в той же час стрибав водяний мотоцикл. За ним залишався пінний вируючий слід.
Але, люба подруго, справжню насолоду я отримала, просто слухаючи море. Я бачила, як на фоні вечірнього неба тьмяніє профіль Кара-Дагу, як повільно згасають яскраві денні фарби, а їм на зміну приходить сріблясте й легке місячне сяйво. Мені трохи сумно, що ти не бачила тих дивних місць. Проте я гадаю, що ти теж побуваєш у Коктебелі й закохаєшся в нього так само, як і я. На все добре, моя люба подруго.
Твоя Мирослава.
Наталка (Твір-лист до подруги). Твори з розвитку мовлення
Повернутися на сторінку Шкільні твори