Місце і значення творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка. Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко — Літературний процес (кінця XVIII — перших десятиліть XIX ст. (1798-1840). Українська література. Підготовка до ЗНО. Зовнішнє незалежне оцінювання з української літератури
Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко (1778-1843). Місце і значення творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка
Розпочавши епоху прози в новій українській літературі, Квітка дав могутній поштовх для її розвитку, продемонструвавши своєю творчістю можливості-української мови як мови літературної.
Г. Ф. Квітка-Основ’яненко правдиво показав життя народу, довівши своїми творами, що українською мовою можна писати про серйозне і розчулити читача.
Повість «Конотопська відьма» проклала стежку романтично-фантастичній традиції в українській прозі, одним із перших представників якої був О. Стороженко. І. Франко наголошував, що в «Конотопській відьмі» Квітка дав незрівнянний майстерний малюнок старих козацьких порядків майже з половини XVIII віку в новочаснім сатиричнім освітленні».
Квітка-Основ’яненко дуже багато зробив для наближення літератури до широких народних мас. Орієнтуючись на живомовну народну практику, спираючись на усну народну творчість і здобутки попередників, письменник виробив власний живописний, реалістичний у своїй основі стиль, а вплив його прози і драматургії позначився на творчості Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Ганни Барвінок, І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Ю. Федьковича, А. Тесленка та ін.
Місце і значення творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка. Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко — Літературний процес (кінця XVIII — перших десятиліть XIX ст. (1798-1840). Українська література. Підготовка до ЗНО. Зовнішнє незалежне оцінювання з української літератури
Повернутися на сторінку Підготовка до ЗНО з української літератури