Кожна людина — унікальна (Твір-роздум). Твори з розвитку мовлення
Мені на згадку приходять слова відомого поета В. Симоненка:
Ти знаєш, що ти — людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні…
Невеличка строфа, але тут — безодня змісту. Адже дуже часто люди забувають про свою неповторність, про цінність свого духовного світу. Люди не займаються самовдосконаленням, а, навпаки, деградують, зливаються із сірою масою, стають «як усі». Але ж цей заклик «як усі!» є загибеллю для особистості. Tpeба завжди пам’ятати, що людина — це, можна сказати космос у мініатюрі. На світі немає повністю однакових людей. У кожному є щось своє, неповторне. Xай це буде якась геніальна ідея чи може просто посмішка, але своя, особлива.
З усвідомлення своєї неповторності починається усвідомлення життя як найвищої цінності. Тут варто згадати великого діяча української літератури І. Франка та одну з його головних ідей, яка полягає в тому, що «правдивий, живий чоловік, людська одиниця» є найбільшою коштовністю на землі, бо вона — носій духу. Життя людське — це дивовижний витвір. Можна багато чого шукати і багато чого перепробувати. І не боятися при цьому помилок. Людина мусить боротися і мати свій вибір. Тільки тоді кожен з нас стане щасливим.
Кожна людина — унікальна (Твір-роздум). Твори з розвитку мовлення
Повернутися на сторінку Шкільні твори