Книга приповістей Соломонових — Прадавня українська література. Українська література. Підготовка до ЗНО. Зовнішнє незалежне оцінювання з української літератури

Книга приповістей Соломонових — Прадавня українська література. Українська література. Підготовка до ЗНО. Зовнішнє незалежне оцінювання з української літератури

 

Книга приповістей Соломонових

Книга приповістей Соломонових — це твір, у якому викладені основні моральні засади людства.

У приповістях Соломонових йдеться про зв’язок між батьками і дітьми: батьки передають свій життєвий досвід дитині, і це допомагає їй знайти власний життєвий шлях. Тому основою нормального розвитку людського роду має бути повага дітей до батьків.

Ще одним положенням, викладеним у Книзі, є положення про необхідність робити добро і допомагати тим, хто потребує допомоги, не очікуючи на будь-яку винагороду, просто тому, що так має чинити моральна людина. Мудрими, справедливими вчинками людина здобуває собі добре ім’я, яке є набагато ціннішим за багатство: така людина може розраховувати на допомогу друзів у будь-який час.

У приповістях Соломонових прославляються чесність, працьовитість, скромність, повага до інших. Ці чесноти є запорукою щасливого життя людини, вони допомагають їй здобути повагу громади і друзів. Соломон говорить про те, що не можна будувати власне щастя на обмані і обкраданні, не можна зневажати і гордувати іншими людьми, якщо хочеш здобути їх повагу. А також не можна підтримувати тих, хто так чинить, бо з часом станеш таким самим.

Приповісті Соломонові сконцентрували у собі загальнолюдську мудрість і мораль, тому вони не втрачають своєї актуальності й через більш ніж два тисячоліття після їх створення.

Мова Приповістей багата на сентенції (від латинського — судження), тобто на вислови з повчальним змістом, які за характером близькі до прислів’їв (наприклад: «Правдиве слово існуватиме вічно, а брехня — всього одну хвилину», « Ледачі руки приводять до вбогості, а роботящі збагачують»), багата поетичною лексикою і синтаксисом, афористична та метафорична («Затуляли вуха на благання», «відвернись від фальшивого рота» і т. д.). Окрім того, цей твір містить усі ознаки ораторського стилю: звертання («мій сину», «моя дитино»), риторичних питальних і окличних речень, антитез (гордий — скромний, ледачі — роботящі).

Зважаючи на все це, можна говорити, що Соломон був не тільки мудрим правителем свого народу, а й одним із перших письменників у світовій літературі.

 

Книга приповістей Соломонових — Прадавня українська література. Українська література. Підготовка до ЗНО. Зовнішнє незалежне оцінювання з української літератури

Повернутися на сторінку Підготовка до ЗНО з української літератури

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *