Життєвий і творчий шлях. Григорій Савич Сковорода — Література XIV-XVIII ст. Українська література. Підготовка до ЗНО. Зовнішнє незалежне оцінювання з української літератури

Життєвий і творчий шлях. Григорій Савич Сковорода — Література XIV-XVIII ст. Українська література. Підготовка до ЗНО. Зовнішнє незалежне оцінювання з української літератури

 

Григорій Савич Сковорода (1722-1794). Життєвий і творчий шлях

Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня (22 листопада) 1722 року у селі Чорнухи, на Полтавщині, в родині малоземельного козака. У шістнадцять років він вступив у Київську академію, по закінченні якої у 1750 році поїхав за кордон у свиті генерал-майора Вишневського. Оскільки Сковорода вільно володів латинською, німецькою та старогрецькою мовами, за кордоном він знайомився з вченими і розширював свої знання у різних галузях науки. Через три роки він повертається на Україну.

У пошуках роботи Григорій Сковорода погоджується на посаду викладача піїтики у Переяславському колегіумі. Там він написав підручник з піїтики «Разсуждєніє о поззіи и руководство к искусству оной» (не дійшов до нашого часу). Ймовірно, що з приводу цього підручника у нього виникла суперечка з ректором колегіуму (переяславським єпископом), після чого Сковороду звільнили з посади. Деякий час він мандрує, іноді затримуючись у маєтках своїх друзів, або працює домашнім вчителем у поміщиків.

Неодноразово Сковороді пропонували постригтися у ченці і робити церковну кар’єру, але коленого разу він відмовлявся.

1759 року його запрошують викладати у Харківському колегіумі. Він склав для своїх учнів підручник з питань моралі «Начальная дверь ко христіанскому добронравію» (1766 p.), але церковники були обурені світським духом цієї праці, як наслідок — критики зводили на нього наклепи і лихословили. Тому 1766 року він остаточно залишає викладацьку діяльність.

Глибоко переконаний у тому, що щастя людини полягає не в матеріальних благах, Сковорода починає мандрувати від села до села, проповідуючи свої ідеї.

Творчий доробок Григорія Сковороди був дуже популярним, а про його простоту, некорисливість і чесність народ складав легенди. Помер Григорій Савич Сковорода 9 листопада (29 жовтня) 1794 року в селі Іванівка (нині Сковородинівка), на Харківщині. Згідно з його заповітом на могилі було зроблено напис: «Мир ловіл меня, но не поймал».

Життєвий і творчий шлях. Григорій Савич Сковорода — Література XIV-XVIII ст. Українська література. Підготовка до ЗНО. Зовнішнє незалежне оцінювання з української літератури

Повернутися на сторінку Підготовка до ЗНО з української літератури

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *