Бурлескно-реалістичні твори. Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко — Літературний процес (кінця XVIII — перших десятиліть XIX ст. (1798-1840). Українська література. Підготовка до ЗНО. Зовнішнє незалежне оцінювання з української літератури
Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко (1778-1843). Бурлескно-реалістичні твори. Аналіз творів
У творчому доробку Г. Ф. Квітки-Основ’яненка є вісім бурлескно-реалістичних творів, написаних українською мовою. Це оповідання: «Салдацький патрет» (1833 p.), «Мертвецький Великдень» (1834 р.), «От тобі і скарб» (1837 p.), повість «Конотопська відьма» (1837 р.) і невеличкі оповідання «Пархімове снідання» (1841 р.), «На пущання, як зав’язано» (1841 p.), «Купований розум» (1842 р.) і «Підбрехач» (1843 p.).
Бурлескно-реалістичні твори Г. Квітки-Основ’яненка за змістом і формою наближаються до фольклорних зразків прози та до бурлескної поезії першої половини XIX століття.
Найпопулярнішим у народі було оповідання «Салдацький патрет», вперше надруковане 1833 року в альманасі «Утренняя звезда» у Харкові. Ідейний задум цього оповідання Квітка виклав в листі до редактора журналу «Современник» Плетньова у 1839 році: «Я написав «Марусю», і коли переконували мене друкувати, то я, боячись цехових скалозубів, написав для них «Салдацький патрет», щоб захистити себе від їх глузувань і щоб вони зрозуміли, що шевцеві не можна тямити кравецької справи». Тобто «Салдацький патрет» за своїм задумом є захистом на закидання про нездатність писати українською мовою глибокі серйозні твори.
Найкращим гумористично-сатиричним твором Квітки-Основ’яненка є повість «Конотопська відьма». Цей твір виділяється не тільки обсягом, але й гостротою і соціальним змістом сатири, особливістю композиції та майстерністю творення образів. Автор, майстерно переплітаючи реалістичні картини з фантастикою, сатирично зображує життя й побут козацької старшини кінця XVIII століття. В одному з листів до П. Плетньова Квітка повідомляє про купання відьом. На думку дослідника В. Гнатюка, такі розправи над людьми були зумовлені посухою та голодом. У відчаї люди влаштовували топлення відьом. Якщо жінку підозрювали у відьомстві, то кидали її у воду: коли тримається на воді, не тоне, то вважали за відьму. За старовинними переконаннями вода не приймає до себе нечистого, бо освячена Божим хрещенням.
Повість — не тільки сатира на козацько-старшинницький устрій, а й твір, тісно пов’язаний з фольклором.
Талановитий письменник-гуморист Г. Квітка-Основ’яненко створив ряд високохудожніх сатирико-гумористичних повістей, висміявши в них окремі суспільні вади та негативні людські риси і цим саме зробив значний крок на шляху до критичного реалізму.
Гумористично-сатиристичні твори Г. Ф. Квітки-Основ’яненка, не зважаючи на фантастичні сюжети, були побудовані на мотивах соціальної нерівності, критики Побуту панів, сваволі судочинства, були близькими до народного життя і мали мудрого оповідача з народу. У цьому й полягав їх великий успіх у читача.
Бурлескно-реалістичні твори. Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко — Літературний процес (кінця XVIII — перших десятиліть XIX ст. (1798-1840). Українська література. Підготовка до ЗНО. Зовнішнє незалежне оцінювання з української літератури
Повернутися на сторінку Підготовка до ЗНО з української літератури