Узагальнення знань, читання

Узагальнення знань, читання

Хід заняття Узагальнення знань, читання

І. Організаційний момент

В добрий день і в добрий час
Ми зібралися з вами.
Тихо надворі, ні вітру, ні хмар,
Ані шелесне верба височенька.
Наш третій клас відкриває «Кобзар»,
Вголос читає Шевченка.
Не цурайтесь того слова,
Що мати співала,
Як малого повивала,
З малим розмовляла.

— Не цурайтесь любити рідну мову, Україну, свій народ, так, як любив він! Ім’я геніального українського поета і художника Т. Шевченка знають в усьому світі, воно назавжди у пам’яті нашого народу. Його ім’я народ увічнив у легендах, переказах, прислів’ях, приказках.
— Прочитайте прислів’я та приказки.
• Тарасові думки будуть жити віки.
• Шевченко дужий був не силою, а словом мудрим.
• Тарасів «Заповіт» облетів увесь світ.

Мов троянда, розквітає
Вільна Україна,
Народ повік не забуде
Великого сина.

— Пам’ять про Великого Кобзаря житиме вічно в народних серцях.

І скільки б не минуло літ,
І скільки б днів не знав наш світ,
Слово Шевченкове житиме вічно —
Мудре, пророче й святе.
Знають його і дорослі, й малі.

II. Опрацювання вірша В. Скомаровського «Над Кобзарем»

1. Самостійне читання. Відповіді на питання.
— Яка картина постає у вашій уяві?
— Як описує автор погоду?
— Як звати дівчинку?
— Чому розквітала весна?

2. Виразне читання вірша.

Поки буде Дніпро сивий
Нести в море воду,
Живий буде Тарас в серці
Вільного народу.

— Сьогодні ми маємо згадати лише про невелику часточку його багатої творчої скарбниці. А допоможуть нам і тестування, і розгадування кросвордів.

III. Тестування

1. За змістом вірша «Тече вода із-за гаю».

1) Хто хлюпочеться у воді поміж осокою? (Качаточка)
2) Звідки тече вода? (Із-за гаю)
3) Край чого протікала вода? (Край города)
4) Куди вийшли погуляти батько і мати? (Усадок)
5) Що ловить у воді качечка? (Ряску)

2. За змістом тексту «Шевченкове слово».

1) Малий Тарас чумакує. Місто було:
а) сонячне;
б) гарне;
в) похмуре.

2) У хаті Шевченків:
а) радісно;
б) невесело;
в) сумно.

3) Його уява малює йому буйних:
а) чумаків;
б) кріпаків;
в) запорожців.

3. За змістом тексту «Тарас у наймах».

1) Дуже Тарас хотів:
а) співати;
б)вчитися;
в) чумакувати.

2) Що наказав Тарасику новий вчитель?
а) Носити воду;
б) дрова колоти;
в) прибирати.

3) А кругом широколисті… («Село! І серце одпочине…»):
а) явори;
б)верби;
в) тополі.

4) І досі сниться: під горою…
Що снилось поетові?
а) Біленька хатка;
б) вишневий садок;
в) сині гори.

IV. Підсумок
— Томики «Кобзаря» посідають найпочесніше місце в оселі справжніх українців, бо в них не знайти й рядка не зрозумілих простим людям слів.
Досягненням справжнього художнього слова є те, що галерея образів взята суто з народної творчості, життєвого матеріалу, власного серця поета.
Вражають віршовані описи природи. Перед нами й ревучий Дніпро, й білі українські хати, й вишневі сади, й безмежні степи. Це їм сповідується у вічній любові поет, передаючи часточки цієї щирої любові кожному, в кого б’ється серце українця-патріота.

Спи спокійно, Тарасе,
Нащадки твої
Словом шани й любові
Тебе пам’янули.
Народи Вкраїни
Заповітів священних,
Твоїх не забули.
Ти з нами будеш, крокуєш ти з нами,
Дивуєш захоплений світ.
Гордися, Кобзарю, своїми синами,
Що здійснили твій заповіт.