І. Франко — митець і громадський діяч. Історична повість «Захар Беркут», українська література

І. Франко — митець і громадський діяч. Історична повість «Захар Беркут», українська література

Я ж весь вік свій, весь труд тобі дав
У незламнім завзяттю —
Підеш ти у мандрівку століть
З мого духу печаттю.
І. Франко

Хід уроку І. Франко — митець і громадський діяч. Історична повість «Захар Беркут», українська література

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Наш урок присвячений вивченню життєвого та творчого шляху видатної особистості, незламного духом борця за свободу і незалежність своєї Вітчизни — І. Франка. Цю людину можна охарактеризувати словами створеного ним же персонажа — Мойсея з однойменної поеми:

Я ж весь вік свій, весь труд тобі дав
У незламнім завзяттю —
Підеш ти у мандрівку століть
З мого духу печаттю.
Пояснення вчителем епіграфа

Увесь свій вік, увесь труд Франко віддав своєму народові, і ми, його нащадки, справді йдемо дорогою історичного розвитку з його «духу печаттю». Ми ознайомимося з його історичною повістю «Захар Беркут», визначимо джерела написання твору, його історичну основу. У ході роботи на уроці вчитимемося відбирати з поданої інформації головне, аналізувати та систематизувати його.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя

Уявіть собі ситуацію, що ми за допомогою машини часу перенесемось у дні, коли жив і творив І. Франко. Ми познайомимося з Іванком-підлітком, молодим Франком і відомим письменником, які розповідатимуть про себе. Ваше завдання — вибрати з їхніх розповідей головне, найважливішу інформацію, яка допоможе скласти узагальнений портрет письменника.

2. Виступи учнів (уявна фантазія)

Учень у ролі малого Іванка. Доброго дня, любі друзі! Я — син знатного на всю околицю коваля Якова Франка, народився 27 серпня 1856 року. Сьогодні я вже підліток. Дуже люблю бувати з друзями у батька в кузні. Він нам і лавочку зробив. Дуже люблю дивитися на полум’я в кузні. Вечорами дуже люблю слухати казки своєї матері. Це від неї я взяв уміння бачити та розуміти навколишній світ, відчувати неповторність кожної хвилини життя. Але тепер я мешкаю у дядька, бо ходжу до початкової школи, де мене за два роки навчили читати та писати по-українськи, по-польськи, по-німецьки.

1864 року батьки віддали мене у Дрогобицьку школу, де навчання велося німецькою мовою. Тяжко мені було спочатку, панські діти знущалисяз мене, але за рік я став кращим учнем у школі. У нашій родині сталося горе — помер батько. Але вітчим не дозволив мені кинути навчання, він добре до мене ставився. Дитинство моє закінчилося зі смертю матері: тоді я вчився в 6 класі.

Учень у ролі молодого Франка. От я вже в останньому класі гімназії. Почав писати вірші, поеми, перекладаю. Почав друкуватися, а 1875 року я став студентом Львівського університету. Тут я стаю на шлях активної боротьби, вступаю до «Академічного гуртка». Виходить моя перша збірка «Баляди і розкази», де головним моїм героєм постає безправний народ. За таку діяльність мене тричі арештовують, а також відраховують з університету. Далі на мене чекає переслідування, безробіття, злидні й невтомна літературна праця. Не забуваю про особисте життя, одружуюся. І знову пишу, пишу, пишу…

Учень у ролі літнього Івана Франка .
Я люблю свою дружину. Це їй присвячена збірка поезій «З вершин і низин». Зараз продовжую навчатись у Чернівецькому університеті. Багато пишу. Захищаю докторську дисертацію. У мене четверо дітей. Я свідок і учасник революційних подій 1903-1905 років. Хворію. Мені дуже важко. Один із моїх синів помер через хворобу, двоє пішли на фронт, дружина у лікарні, дочка — у Києві. Злидні та хвороби переслідують мене. Для нащадків я залишив 50 томів своїх творів.

3. Колективне складання схеми «Узагальнений портрет І. Франка»

«Узагальнений портрет І. Франка»

4. Слово вчителя

У творчому доробку І. Франка повість «Захар Беркут» не випадкова. Письменника цікавило історичне минуле нашого народу, особливо ті події та факти, що свідчили про волелюбність українців, їхню стійкість, мужність, винахідливість. І. Франко писав свою повість, спираючись на реальну подію — напад монголів на Карпатську Русь у 1241 році. Але у творі є й вигадані письменником дійові особи.

5. Виразне читання І розділу повісті

Обмін враженнями щодо прочитаного, пояснення незнайомих слів

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

1. Визначення елементів сюжету І розділу

Заповнити картку:

Експозиція
Зав’язка
Розвиток дії
Кульмінація
Розв’язка

2. Інтерактивна гра «Точка зору».

Чим імпонує вам дочка боярина Тугара Вовка Мирослава? Чому?
Чи однаково ставилися тухольці до Мирослави та її батька? Чому?
Чи справді миттєво спалахнуло кохання між Мирославою та Максимом? Знайдіть цитату в тексті.