І. Франко — поет боротьби й протиріч, українська література

І. Франко — поет боротьби й протиріч, українська література

Хід уроку І. Франко — поет боротьби й протиріч, українська література

III. Підготовка до роботи на основному етапі

1. Актуалізація знань
1) Дитинство.
2) Освіта.
3) Письменницька нива.
4) Іван Якович Франко (створення асоціативного ряду) — віра, ікона, ранок, вирок, очі, новина, нива, навчав, явір, ніч, вир, ріка, рана, яр, навіки, вінок.

2. Вступне слово
— Вивчаючи творчість М. Старицького, ми знайомилися з його драмою «Талан» і розглядали такі поняття, як обдарованість, талант і геніальність. Пригадаймо значення двох останніх слів.

3. Творча робота

4. Словникова робота

Талант (гр. talanton — високий рівень обдарованості) — творча обдарованість у мистецтві, характерними ознаками якої є: сила художнього мислення, активність уяви, спостережливість, глибина пам’яті, багатство емоцій.

Геній (лат. genius — дух, хоронитель) — найвищий ступінь обдарованості людини, що характеризується ознаками таланту, плюс естетичною інтуїцією.

З приводу цих понять висловлювалося чимало письменників, учених, мислителів. М. Горький порівнював талант з породистим конем, яким треба вміти правити, бо він може швидко перетворитися на шкапу. «Геній,— за словами В. Бєлінського,— створює новий світ думки і форми». Сьогодні ми будемо продовжувати розглядати постать, яку однозначно можна назвати генієм, або, як казав П. Тичина, «талантом серед талантів».
Від смерті Т. Шевченка ніхто з українців не здобув більшої слави, як Іван Франко. В одній особі поєдналися поет, прозаїк і драматург; перекладач і літературний критик, історик і теоретик літератури, театру, мистецтва; публіцист, філософ, фольклорист, мовознавець, етнограф та економіст; один з найвизначніших політиків Галичини кінця XIX — початку XX ст.
Здається, життя таке коротке. Що може встигнути зробити за цей відведений час людина? Щоб відповісти на це запитання, звернімося до фактів.
Ліричні поезії І. Франко творив упродовж цілого свого життя — і в юності, і в зрілому віці, і на схилі літ. Зрозуміло, що за цей час кардинально змінювалися суспільні умови життя в Україні та в найближчому оточенні поета, не було застиглим і його світосприймання. Чуття поета далеко не однакові на початку й наприкінці творчого шляху. Це засвідчують твори.
Загальновідомою є теза про те, що лише дурні не змінюють своїх поглядів. Таке твердження цілком правильне, адже догматизм — одна з найбільших вад людської натури. Зміна, плинність є природними явищами, боротися з якими, м’яко кажучи, абсурдно. Не винятком у цьому плані був Іван Франко. Причини, які впливали на його ідеї, на його світогляд, потрібно буде з’ясувати нам протягом уроку.

IV. Етап засвоєння нових знань і способів дії

1. Робота з групами

Перша група (творчість періоду 1870-80-х рр.)
Історична довідка (записується учнями в зошит). Ранні спроби зібрані в книжці «Балади і розкази» (1876), але частина творів розкидана по галицьких часописах. Через багато років І. Франко зібрав ці поезії, додавши деякі недруковані, у збірці «Із літ моєї молодості». Продовживши відхід від народнопоетичної традиції Т. Шевченка, який розпочав ще М. Старицький, І. Франко створює нові форми, у яких відбито нові думки. Що ж до етнографічно-романтичних мотивів і форм, то Іван Якович висловлювався негативно, хоча пізніше в статті про М. Старицького (1902) виявляв захоплення.

Основні запитання
• Чому саме творчість Т. Шевченка співвідноситься з народнопоетичною традицією?
• Відхід від цієї традиції — крок назад чи уперед?
• Які саме фактори вказують на новаторство І. Франка на поетичній ниві?
• Які теми та проблеми можна назвати домінуючими в цей період?
• Звернення до історичної тематики («Хрест Чигиринський», «Аскольд і Дір під Царгородом», «Данило», «Святослав») може бути ознакою лише романтичної доби в літературі?
• Чи припадають на ранній період творчості переклади та переспіви? Зачитуються два твори напам’ять (за вибором учнів).

Підсумки
• Заперечення народної традиції, канонізованої Т. Шевченком та його наступниками.
• Наявність незначної кількості історичної романтики, а козакофільська — взагалі відсутня.
• Запозичення матеріалу з різних чужоземних джерел (Гейне, Словацький).

Друга група (творчість 1880-1890-х рр.)
Історична довідка (записується в зошит). Заклики до боротьби, починаючи з «Товаришам із тюрми», розпочинають другий період творчості. Цей вірш було надруковано в збірці «Давнє і нове» під назвою «На зорі соціалістичної пропаганди». З цього часу Франкову поезію називають «агітаційною». Тюрма сформувала новий підхід до оцінки суспільних подій. Твори цього періоду найповніше представлені в збірці «З вершин і низин». Тут його політизовані програми в поезії («Вічний революціонер», «На суді», цикл «Галицькі образки»). Нового рівня досягає сатира («Ботокуди»), яка була наслідком захоплення творчістю Гейне.

Основні запитання
• Скільки разів був ув’язнений І. Франко?
• Як ув’язнення відбилося на творчості письменника?
• Хто з культурних діячів України мав суттєвий вплив на формування світогляду Івана Яковича?
• Поетичні твори підтверджували його політичні переконання чи, навпаки, спростовували, заперечували?
• Як співвідносяться слова Івана Франка в листі до Олени Пчілки: «Одверта боротьба з тим болотом без достаточних сил — се несхибна погибель. Тут треба довгої, повільної ломки…» з темою та ідеєю твору «Ботокуди»?
Зачитують два твори напам’ять (за вибором учнів).

Підсумки
• Суттєва перевага громадянських та революційних закликів.
• Поширення реалістичних образків з морально-суспільним забарвленням.
• Використання сатирично-політичних пісень.

Третя група (творчість періоду кінця1890 — початку 1900-х років)
А. Крушельницький: «Поет перейшов тюрму і її наслідки — дух його прибитий бойкотом інтелігенції своєї суспільності; він мусить покидати Львів і університет, іде на село — недуга: тиф,— побут на селі й обсервація новими очима мужицького гаразду та переживань того лиха, з яким він сам боровся — оце все не могло викликати інший настрій в поезії».
«Третій період» Франкової творчості починається збіркою «Зів’яле листя» (1886—1896) й продовжується до початку важкої хвороби 1908 року. У цей час І. Франко сходить зі своєї революційної позиції, уникає суспільно-політичної роботи, більше віддається науковим студіям. Межа перелому є відносною, бо ранній І. Франко перегукується з пізнім у думках, поглядах, оцінці суспільних подій. І. Франко болюче відчував мізерію своїх досягнень, про що свідчить не виданий за життя поета вірш «Три долі» (1895). У збірці «Із днів журби» (1900) сумні підсумки про шлях по схилу.

Основні запитання
• Назвіть усі об’єктивні й суб’єктивні причини такого настрою письменника.
• Про які три долі йдеться в однойменному творі Франка?
• Прокоментуйте назву твору «Похорон» і слова з нього «Усі ми плем’я сонне і боляще».
• Визначте художні засоби (тропи й фігури) і розкрийте їхню ідейну функцію:

О бідна расо, що такий твій плід
Слабий! Хвалиться ним нема резону
Та й швидко ж той твій метеор поблід,
Не мавши навіть доброго розгону.
У мене зблідли давні ідеали
І люди видались таким дрібним,
Мізерним кодлом, що для мене стали
Чужі й далекі. Треба буть дурним,
Щоб задля них у бій іти як в дим;
Ті, що терплять, варті того,
щоб страждали.

Підсумки
• Розчарування в суспільно-громадських і політичних ідеалах призвело до зміни запальних закликів на мотиви особистого життя, повитого смутком та журбою.
• І. Франкові погляди на розвиток людства в цю пору позначені відходом від матеріалізму.
• У поезіях домінує духовний розвиток людини без огляду на економічні відносини.

Франкознавці стверджують, що в останніх творах відчувається вихід письменника з кризи. Мудрість старих книг, вікові надбання людства допомогли йому перемогти творче зневір’я. Від каменярів через образ ченця І. Вишенського І. Франко приходить до Мойсея, до перемоги над особистим горем, залишаючись для нас вічним учнем «8етрег ііго», перед яким відкриті нові шляхи.

V. Закріплення нових знань

Виступ театру поезії

Екскурсовод. У багатогранній творчій спадщині Івана Франка визначне місце належить його ліриці, що стала найбільшим досягненням українського поетичного слова після Шевченкового «Кобзаря». Зараз ми знаходимось у будинку І. Франка, тепер музеї, у кімнаті, де творив великий майстер української літератури шедеври класики. І ось сьогодні ви маєте можливість доторкнутися до величності Парнасу. Хто надихає митця? Хто спонукає його до злетів думки?

Музи. Я…

Екскурсовод. Так! Вони, Музи! Хоч письменник і помер богато років тому…

1-ша муза. Він живе, він ще не вмер, ні попівськії тортури, ні тюремні царські мури, ані війська муштровані, ні гармати лаштовані, ні шпіонське ремесло в гріб його ще не звело.

Екскурсовод. Але не будемо заглиблюватися в минуле, давайте звернемося до вічного, до його талановитої лірики, що лине піснею у віках.

2-га муза. Пісне, моя ти сердечна дружино, серця відрадо, в дні горя і сліз, з хати вітця, як єдине є віко, к тобі любов у життя я приніс.

3-тя муза. Кожна пісня моя — віку мого день, потерпів й я, не зломив лишень.

Екскурсовод. Завдання поетичного слова І. Франка полягало в служінні народові.

1-ша муза. Твоїми говоритиму устами до всіх народів і до всіх віків, твоїми я тернистими стежками вестиму своїх вибраних борців.

Екскурсовод. Поета-борця живить безмежна любов до людей, слово його налите вогнем, бо служить правді, воно ламає пута, бореться проти кривди. Ліричний герой Франкової поезії весь час у бою, у тяжких переходах. Його гуманізм не абстрактний, а реальний, гуманістично-революційний. Він усвідомлює неминучість кровопролиття, жертв для втілення гуманістичних ідеалів.

2-га муза. І всі ми вірили, що своїми руками розіб’ємо скалу, роздробимо граніт, що кров’ю власною і власними кістками твердий змуруємо гостинець і за нами прийде нове життя, добро нове у світ.

Екскурсовод. Водночас Іван Франко розвинув і народнопісенні традиції. Використовуючи фольклорні форми, поет створив цикл поезій «Веснянки», що увійшов до збірки «З вершин і низин». Цикл складається з 15 поезій, котрі створюють єдину картину оновлення природи й радісно-тривожний настрій очікування кардинальних змін у суспільному житті.

3-тя муза. Гримить! Тайна дрож пронимає народи, мабуть, благодатная хвиля надходить… Мільйони чекають щасливої зміни, ті хмари — плідної будущини тіні, що людськість, мов красна весна обновить… Гримить!

Екскурсовод. Кожна поезія циклу «Веснянки» — це чарівний пейзаж красуні весни, що звучить як мрія про оновлення людського життя.

1-ша муза. Не забудь, не забудь юних днів, днів весни, путь життя, темну путь проясняють вони.

Екскурсовод. Збірка «Мій Ізмарагд» та її розширене видання під назвою «Давнє і нове» збагатили українську поезію новими темами, образами й жанрами, розширили її філософський зміст. Визначною заслугою Франка-поета було переосмислення жанрів світової літератури.

2-га муза. Пурпуром сонечко сходить. Пурпуром криється в морі; Так будь і ти, всеспокійний, в щасті і в горі.

Екскурсовод. Притчі, легенди, афоризми введені письменником в українську поезію для повноцінного відтворення загальнолюдських емоцій, учинків, поведінки й морально-етичних основ родинних і суспільних стосунків.

3-тя муза. Хто в першій чвертині життя знання не здобув, а в другій чвертині життя майна не здобув, а в третій чвертині життя хто чесним не був, той скаже в четвертій: «Бодай я в світі не був».

Екскурсовод. І. Франкові притаманне епохальне розгортання теми кохання. Його лірика сповнена глибоких думок і сильних емоцій. Особливо це відчутно у збірці «Зів’яле листя», де вражає ретельно висвітлена драма людської душі, що не зазнала взаємного кохання.

1-ша муза. Що ж, коли гляджу на тебе і не можу не глядіти, і люблю тебе, куди ж то серце діти?

Екскурсовод. У збірці «Зів’яле листя» поет осмислює морально-етичні принципи боротьби особистості з жорстоким навколишнім світом. Водночас він показує безвартісність особи, яка живе лише для себе. Пасивність, егоїзм, байдужість спустошують душу, а боротьба й любов формують справжню людину. Проте любов — не лише радість, часто це — трагедія, але така, що очищує і збагачує душу.

2-га муза. І на моє бурливе серце руку кладе той привид, зимну, як змія, і в серці втишує всі думи й муку.

Екскурсовод. Образ любові в поезії І. Франка дивовижно різноплановий. Своєрідна на межі падіння і злету розгортається тематична дилема безгрішного серця й чорної любові. Вона логічно переходить у дилему смерті й життя, вічності й миті.

3-тя муза. Та боюсь за тебе дуже, бо любов — то мстивий бог: як одно її зневажить, любить мститься за обох. Як сміючись ти вбивала чистую любов мою. Чи ти знала, що вбиваєш все, чим в світі я живу?

Екскурсовод. Отже, секрет поетичної сили І. Франка — в умінні інтимізувати громадянську, революційну тему, а ліричним поезіям силою вираження в них узагальненням надавати громадянського звучання.

VI. Етап узагальнення і систематизації знань

1. Вільне письмо

ЗРАЗКИ
Із самого дитинства І. Франко бачив усю жорстокість життя, тому став поетом боротьби і протиріч. Він хотів донести до всіх свої думки, страждання. Йому це вдалося. Усе життя І. Франка було сповнене великим бажанням щось змінити, створити нове. Письменник говорив, що він сам шукав собі дороги, багато пережив і багато побачив.

Західна Україна дала світові чимало видатних постатей, але найві-домішою з них, дійсно, можна вважати І. Я. Франка. Це складна й незвичайна особистість, яка пройшла тюрму, але не втратила людяність, усвідомила мізерність своєї праці, але продовжила боротись, виступаючи воїном і політичним діячем. Світогляд цього поета створювався в умовах тяжкої долі, але своєю діяльністю він довів: усе, що нас не вбиває, робить сильнішими.

І. Я. Франко — відомий поет і науковець, який попри всі життєві негаразди зумів зайняти чільне місце поміж своїх сучасників. У своїх творах він закликав усі народи до боротьби за своє визволення з-під чужоземного гніту. Навіть численні арешти та ув’язнення не змогли зламати його вольову натуру.

2. Складання сенкана
Франко, Франко,
Бунтівнй, пророчий, філософський, геніальний,
Боровся, закликав, спонукав, пророкував, навчав, виховував.
Шукав шляхи оновлення суспільства. Поет боротьби і протиріч.
Вічний революціонер. Філософ.
Франко,
Ніжний, закоханий,
Оспівував, сумував, відроджував,
У світі жив любов’ю.
Лірик.

VII. Підсумок
• Чи має людина право змінювати свої погляди?
• Що було причиною зміни поглядів І. Франка?
• Який період творчості сподобався вам найбільше?

Влучно про Івана Франка сказав Д. Павличко: «Титанічна діяльність Франка відбила національні воління розірваної між імперіями Романових і Габсбургів української землі… Шевченко народив, а Франко виховав українську націю».

VII. Етап інформації про домашнє завдання

1. Інструктаж з виконання домашнього завдання.

2. Виразне читання та аналіз віршів зі збірки «З вершин і низин» (додаток); вивчити напам’ять поезію «Гімн».

Додаток

Схема аналізу ліричного твору
Автор, його місце в літературі.
Тематичне спрямування всієї творчості.
Які життєві обставини дали імпульс для написання твору (якщо відомо).
Назва твору (алегорична, метафорична, символічна, сюжетна, образна (чи ні), інтригуюча (чи ні) і т. ін.
Тема поезії та провідні мотиви.
Ідея.
Жанр.
Композиція (якщо є).
Ліричний герой.
Образи, символи (якщо є) твору.
Сюжетні лінії (якщо є).
Настрій (мінор, мажор).
Художні засоби.
Віршований розмір, рима.
Місце твору в доробку поета.
Його актуальність на сьогодні.
Роздуми та почуття, навіяні поезією.