Євген Гребінка. Життя і творчість. Біографія, шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Євген Гребінка, шкільна програма

    Євген Гребінка. Життя і творчість. Біографія, шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Євген Гребінка, шкільна програма

    Євген Павлович Гребінка народився 2 лютого 1812р. у сім’ї дрібного поміщика на хуторі Убіжище поблизу Пирятина на Полтавщині.
    Початкову освіту Гребінка здобув удома від приватних учителів, згодом учився в Ніжинській гімназії вищих наук (1825—1831); тут почалася його літературна діяльність. Значний вплив на формування Гребінки як майбутнього письменника мала його активна участь у літературному житті гімназичної молоді. У літературному гуртку жваво обговорювалися літературні новини, твори Радищева, Пушкіна, Рилєєва, перші спроби пера гімназистів, що вміщувалися в рукописних альманахах. Один з них виходив за участю Гребінки, в кожному щотижневому номері якого, за свідченням сучасників, з’являлися його твори, «переважно сатиричні». Згодом він став основним співробітником рукописного журналу «Аматузія».
    Після закінчення гімназії та короткочасної служби в резервах 8-го Малоросійського козачого полку Гребінка повертається до рідного хутора Убіжище на Полтавщині і періодично займається літературною працею (у цей час з’являються друком його окремі байки, уривки з перекладу «Полтави» Пушкіна).
    У 1834р. Гребінка переїжджає до Петербурга, де зав’язує широкі знайомства з літераторами й діячами російської культури, зокрема Пушкіним, Криловим, Тургенєвим, Брюлловим, відвідує літературні салони і влаштовує літературні вечори в себе вдома. Разом з тим він домагається прихильності М. Греча, графа Хвостова та інших високопоставлених осіб, завдяки яким займає непогані посади на цивільній службі, друкується в столичних журналах.
    У Петербурзі Гребінка розгортає жваву літературну діяльність, систематично виступає із своїми творами на сторінках «Современника», «Отечественных записок», «Литературной газеты», «Утренней зари» та ін.
    Велику роль відіграв Гребінка в житті, творчому становленні Т. Шевченка, з яким познайомився у другій половині 1836 р. Він брав безпосередню участь у викупі його з кріпацької неволі. На літературних вечорах у Гребінки Шевченко дізнається про новини тогочасного російського й українського літературного життя, зближується з багатьма прогресивними діячами російської культури, зокрема майбутніми петрашевцями М. Момбеллі та О. Пальмом. Особлива заслуга Гребінки в тому, що в 1840 р. з його допомогою побачив світ «Кобзар» Шевченка.
    З кінця 30-х рр. Гребінка виступає як невтомний організатор українських літературних сил. Так, за його участю в 1841 р. виходить альманах «Ластівка», на сторінках якого були опубліковані твори Шевченка, Котляревського, Квітки-Основ’яненка, Боровиковського, Забіли та інших авторів, добірка українських народних пісень і приказок. Тут же було вміщено два напівбелетристичних нариси Гребінки — передмова «Так собі до земляків» і післямова «До зобачення».
    Найпомітнішим твором молодого Гребінки, над яким він почав працювати ще в Ніжині, є переклад українською мовою «Полтави» Пушкіна (Петербург, 1836). Свій переклад Гребінка назвав «вільним»; це виявилося, зокрема, у багатьох відхиленнях від оригіналу, введенні нових сцен, деяких подробиць, у трактуванні окремих образів тощо.
    Гребінці належить також кілька українських ліричних поезій, що виникли на грунті народної творчості («Човен» (1833), «Українська мелодія», «Заквітчалася дівчина…», «Маруся» та ін.).
    Найвизначніше місце в художньому доробку Гребінки українською мовою посідають байки. Славу йому як байкареві принесли «Малороссийские приказки», що з’явились окремими виданнями у Петербурзі в 1834 і 1836 рр.

    Байки Гребінки органічно пов’язані з народними приказками і прислів’ями, не випадково він називає свої твори «приказками», побудованими за принципом розгортання й конкретизації фольклорних прислів’їв (в основі байки «Верша та Болото» — мотив народного прислів’я «Насміялася верша з болота, аж і сама в болоті»; повчання байки «Школяр Денис» взято з прислів’я «Пани б’ються, а в мужиків чуби тріщать» тощо).
    В окремих з байок поет творчо використав традиційні мотиви, опрацьовані ще античними авторами та їх багатьма послідовниками. Приміром, в основу «Могилиних родин» покладено чотирирядкову притчу «Гора-породілля» Федра.
    Мотиви творів І. Крилова своєрідно, на іншому життєвому матеріалі, іншими художніми засобами оброблені в таких байках Гребінки, як «Рибалка» («Селяни і Ріка»), «Ведмежий суд» («Селянин і Вівця»), «Грішник» («Троєженець») та ін.
    Крім традиційних персонажів, що уособлюють людські якості, у байці, як правило, є ще одна дійова особа — оповідач — тлумач смислу байки, її морального висновку («Ведмежий суд», «Рибалка», «Будяк да Коноплиночка» та ін.). Багато байок Гребінки побудовано у формі монологів («Пшениця», «Маківка», «Школяр Денис»). Окремі байки українського поета — це суцільні діалоги, що нагадують невеличкі п’єси (приміром, «Ячмінь»), проте й у них присутність автора-оповідача, точніше, його ставлення до зображуваного виявляється досить виразно.
    Поетичний доробок Гребінки російською мовою значно ширший за обсягом і тематикою, ніж українською. Його російські вірші переважно романтичні («Печаль», «Скала»); широкою популярністю користувалися свого часу романс Гребінки «Черные очи» («Очи черные, очи страстные..»), вірш «Почтальон», «Песня» («Молода еще девица я была…») та ін.
    Переспівами українських народних пісень були поезії «Казак на чужбине (Украинская мелодия)», «Кукушка (Украинская мелодия)», «Украинская мелодия» («Не калина ль в темном лесе…») та ін.
    Історичному минулому України присвячені вірші «Курган», «Нежин-озеро», «Украинский бард» і поема «Богдан» (1843), написані на основі народних переказів.
    Популярність Гребінці як прозаїку принесла збірка «Рассказы пирятинца» (1837) та інші ранні твори, написані переважно в романтичному дусі за фольклорними мотивами — українськими народними легендами, казками, переказами.
    З українською тематикою пов’язані також повість «Нежинский полковник Золотаренко» (1842) (в основу повісті покладені історичні події, що відбувалися одразу після возз’єднання України з Росією) та роман «Чайковский» (1843), що є одним із значних досягнень Гребінки-прозаїка.
    Якщо твори Гребінки 30-х — початку 40-х рр. мали загалом романтичний характер, то ряд інших повістей й оповідань. цього і пізнішого часу відзначається реалістичною спрямованістю.
    1840 р. — повість «Кулик», написана в дусі естетики натуральної школи.
    1841 р. — «Записки студента», написані у формі щоденника і присвячені темі «маленької людини» (ця ж тема порушується у романі «Доктор»).
    1847 р. — надрукована одна з останніх повістей Гребінки — «Приключения синей ассигнации».
    В цей період з’явилися також повісти «Лука Прохорович», «Верное лекарство», «Сила Кондратьев» (надрукована в «Современнике»), кілька фізіологічних нарисів: «Петербургская сторона», «Провинциал в столице», «Хвастун» та ін.

    Євген Гребінка. Життя і творчість. Біографія, шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Євген Гребінка, шкільна програма

    Повернутися на сторінку Українська література

    Повернутись на сторінку  Євген Гребінка

    Вас можуть зацікавити:

    1. Ліричність балади Є. Гребінки «Човен». Аналіз твору

    2. Байки Євгена Гребінки. Аналіз творів

    3. Усвідомлення призначення людини на землі у вірші Є. Гребінки «Човен». Аналіз твору

    4. Місце творчості Є. Гребінки в літературі XIX століття

    5. Осуд несправедливого чиновницького суду (за байками Є. Гребінки). Аналіз творів

    6. Роздуми поета про майбутнє життя у баладі Є. Гребінки «Човен». Аналіз твору

    7. Урок на тему: Євген Гребінка. Біографія. Байка «Ведмежий суд»

    8. Урок на тему: Є. Гребінка. «Човен» — одна з перших романтичних балад в українській літературі

    9. Урок на тему: Є. Гребінка. Життєвий і творчий шлях письменника. Байка «Ведмежий суд». Судді — типові образи чиновників

    10. Урок на тему: Є. Гребінка. «Пшениця», «Рибалка», «Горобці та вишня», «Будяк та коноплиночка»

    11. Урок на тему: Література українського романтизму. П. Гулак-Артемовський «Рибалка», Є. Гребінка «Українська мелодія», М. Костомаров «Соловейко».

    12. Урок на тему: Судді та підсудки — типові образи чиновників. Облудність доносу Лисиці. «Човен» — одна з перлин романтичних балад

    13. Урок на тему: Тема. Євген Гребінка. «Ведмежий суд». Оригінальна самобутність твору. Несправедливість, крутійство судових чиновників; безсоромне грабування трудового народу.

     

    Комментарии закрыты.