Чим «узяв» Павло Прокопович Глазовий?

Чим «узяв» Павло Прокопович Глазовий? Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Павло Глазовий, шкільна програма

Від часу Степана Руданського, мабуть, не було в Україні поета-гумориста, який у своїх творах так широко використовував би народну творчість. Це один секрет успіху.
Другий. Народна усмішка, яка лягає в основу того чи іншого твору поета, в його обробці отримує друге дихання. У більшості випадків це зовсім новий твір. З іншим спрямуванням. З глибшим гумористично-сатиричним баченням, акцентом.
І третій секрет — багаторічна творча співдружність Павла Прокоповича Глазового з народними артистами України Андрієм Совою, Анатолієм Паламаренком, Анатолієм Литвиновим, Неонілою Крюковою. Не було б між ними тієї співдружності — не здригалися б від щирого сміху переповнені зали, не мали б люди отих надприємних хвилин відпочинку й наснаги.
Популярність, як відомо, «дама» вимоглива й вередлива. Щоб бути з нею на ти, потрібен постійний злет, творча напруга, творчий пошук. А творча напруга Павла Глазового потужна, діапазон її широкий. Від легенької побутової усмішки, створеної за мотивами народних кпинів, до гострих сатиричних полотен. І всі виписані майстерно, охайно. Усі смішні, дотепні, гострі. У них кожне слово б’є не в брову, а в самісіньке око. Це слово — замашне, дзвінке, соковите, по-народному просте й водночас вишукане.
Найулюбленіший його жанр — лаконічна мініатюра, що дає можливість найкоротше і найвиразніше намалювати яскраву картину, крилатою фразою викликати добру посмішку читача чи убивчий сміх, якого, як сказав Микола Васильович Гоголь, «боїться навіть той, хто вже нічого не боїться».

…Розповів один зайчисько
Про ведмедя анекдот.
А ведмідь, що трапивсь близько,
Лапу ткнув йому у рот,
Розірвав сердезі губи
І погнув передні зуби.
Ось тепер мені й скажіть,
Де живе такий ведмідь,
У якого є охота
Стать героєм анекдота?
(«Небезпечний анекдот»)

Щедрий, безоглядний сміх — найбільша нагорода гумористові, найвища оцінка його роботи. А тому й не дивно, що за творчий девіз Павло Прокопович взяв коротенький вірш, котрий використовував замість передмови до деяких своїх збірок:

Я так люблю здоровий сміх,
Веселий сміх, що гріє всіх!
Переливаю в слово радість,
Яку в душі своїй зберіг.
І я щасливий, що пишу
Хорошим людям на потіху.
Ловлю в очах іскрини сміху
І довго в серці їх ношу.

Павло Глазовий часто згадував слова О.Вишні: «Пошли мені, доле, сили, уміння, таланту, чого хочеш — тільки щоб я хоч що-небудь зробив таке, щоб народ мій у своїм титанічнім труді, у своїх печалях, горестях, роздумах, ваганнях, — щоб народ посміхнувся…

І коли мені пощастило хоч разок, хоч на хвильку, на мить розгладити зморшки на чолі народу мого, весело заіскрити очі, — ніякого більше «гонорару» мені не треба. Я — слуга народний. І з того гордий, з того щасливий!» І це було як побратимство духу на фронті гумору та сатири.
Гуморески Глазового завжди смішні, дотепні, ясні та прозорі, нібито без «хитромудрих викрутасів», а разом з тим гострі, злободенні, націлені в достойну мішень.

…Байкареві необхідно
Володіть секретом:
Бить дрібненьке, а влучати
В більше рикошетом.
(«Секрет»)

Людей обманути не можна. Вони жадібно сприймають лише ті талановиті твори, які написані в дусі непримиренності до всілякої нечисті — бюрократів і казнокрадів, п’яниць і торбохватів, хуліганів і дармоїдів, збоченців і невігласів, — усього, що заважає нормально жити, працювати, творити нове життя в незалежній Україні.
Павло Глазовий ніколи не намагався влестити смакові невибагливих читачів. Через те мав клопіт із різними критиканами, особливо за радянської влади. Цим «героям» він присвятив дуже багато уваги, вказавши на їхнє справжнє місце в літературі.

Один дресирувальник років з п’ять
Учив свиню писать і малювать,
Та не навчилася нічому тупорила,
Лише учителя за ногу укусила.
В літературі теж: хто не навчивсь писати,
Той критиком стає, щоб іншого кусати.
(«Писання і кусання»)

Патріарх гумористичного цеху ніс культуру в маси не лише словом, а й своєю громадянською позицією. Ще в перших збірках голосно заявляв про тодішню згубну мовну політику, гноблення української культури, занедбання вітчизняного фольклору, чужинське засилля і засмічення рідного лексикону «старшим східним братом», приспання почуттів патріотизму, врешті-решт, приниження самоповаги та гордості у власного народу. Звичайно, це не залишалося безкарним, Павла Глазового цькували за те, що відверто все це показував через промовисті художні деталі — мовний суржик перевертнів та манкуртів, обмеженість негативних героїв, ситуаційну анекдотичність, грубість тощо.
Від першого до останнього рядка відчуваєш: він був, є і залишиться справжнім патріотом Батьківщини, яку любив і оспівував не лише в гумористичних, а й ліричних творах. Над усе глибоко любив наш народ, нашу мелодійну пісню, солов’їну мову, багату літературу, тонко відчував звучання слова, а тому мав і матиме велику пошану мільйонів українців, які самі добре творять гумор.
Його внутрішньому світові якнайліпше відповідають слова Великого Кобзаря: «Щоб знать людей, то треба пожить з ними. А щоб їх списувать, то треба самому стать чоловіком, а не марнотратцем чорнила і паперу». (Передмова до нездійсненого видання «Кобзаря», 1847).

В школі хлопчик ясноокий
Руку підіймає.
— Чом в Шевченка у Тараса
Орденів немає? —
Вчитель каже: — Як поета
Полюбив народ,
То йому уже не треба
Інших нагород.
(«Найвища нагорода»)

Чим «узяв» Павло Прокопович Глазовий? Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Павло Глазовий, шкільна програма

Повернутися на сторінку Українська література

Повернутися на сторінку Павло Глазовий

Вас можуть зацікавити:

1. Чим мені подобаються байки Павла Глазового?

2. «Заморські гості». Павло Глазовий. Аналіз гуморески — тема, ідея, художні засоби.

3. Гумористична творчість Павла Глазового. Тематика та основні мотиви гуморесок

4. «Найважча роль». Павло Глазовий. Аналіз гуморески — тема, ідея, художні засоби.

5. «Тарас Бульба в Києві». Павло Глазовий. Аналіз гуморески — тема, ідея, художні засоби.

6. Тестові завдання. Павло Глазовий. Гуморески «Тарас Бульба у Києві», «Найважча роль», «Заморські гості»

 

Комментарии закрыты.