Характеристика образу Грицька в оповіданні Бориса Грінченка «Грицько», українська література
Дуже часто в житті найперше враження буває помилковим. Зокрема, читаючи оповідання Б. Грінченка «Грицько», я одразу вирішила, що Грицько — добрий хлопчик, а Семен — поганий. У подальшому я постараюся не робити занадто швидко висновків, адже коли дочитала усе оповідання, то вирішила, що Семен не такий уже й поганий. Просто на формування його особистості величезний вплив мало злиденне життя його родини, що, власне, складалася з нього самого та його матері.
Оповідання «Грицько» є дуже цікавим для читачів мого віку, адже головні його герої є теж дітьми. Цікаво розглянути кожного хлопця як особистість та подивитися, як розкрилися їхні характери в такій екстремальній ситуації.
Грицько — щасливий маленький хлопчик, який росте в дружній родині з мамою і татом. Його сім’я має середній достаток, тому Грицько не відчуває ані голоду, ані холоду. Він добрий хлопчик, завжди готовий допомогти.
А Семен — хлопець з бідної родини. Його виховує одна мати, тому хлопчик часто недоїдає. Він добрий у серці, але злиденне життя змушує його бути сердитим та мовчазним. Може, він і був би таким, як Грицько, якби не постійна бідність.
Обидва хлопчики з оповідання «Грицько» є добрими за своєю натурою, але один живе в достатку, а інший часто залишається без їжі. Не можна сказати, що Семен — поганий. Просто він не звик показувати своє справжнє «я».
Узагалі, кожна людина має прекрасний внутрішній світ, але дуже часто ця краса затьмарюється умовами життя, і справа тут навіть не в нестачі грошей, а саме в оточуючому середовищі.
Ми бачимо, як Грицько рятує Семена, бачимо, як дякує йому за це хлопчик та його мати, котрих Грицько вважав недобрими людьми..
Після того, як я прочитала це оповідання, я зрозуміла, що варто лише трохи глибше придивитися до людини, якою б поганою вона не була, і обов’язково можна побачити в ній купу добрих рис. Просто в людину треба повірити!