Усвідомлення призначення людини на землі у вірші Є. Гребінки «Човен». Аналіз твору, українська література
Найхарактернішою рисою ліричних поезій Є. Гребінки є тісний зв’язок їх з народно — творчістю.
Романтичний вірш «Човен» має автобіографічний характер. Молодий поет кидається в розбурхане житейське море. Змальовуючи схвильованість героя, Є. Гребінка звертається до народної поетики, використовуючи такі порівняння: хвилі, мов чорнії гори, хмари, як темная нічка, громи, мов голос небесної кари.
Незважаючи на небезпеки, поет готовий служити своєму народові, бо від життя неможливо сховатися.
Да як заховаться? Не можна ж вік цілий
Пробути з собою одним.
Прощай, мій покою, пускаюсь у море!
Цей вірш чітко окреслив позицію Є. Гребінки, який дбав про розвиток рідного слова і добробут свого народу.