УРОК 9 Тема. Розвиток зв’язного мовлення, творчий переказ або складання легенди про походження назви рідного міста, села (чи якогось місцевого топоніма, гідроніма), українська література 5 клас

    УРОК 9 Тема. Розвиток зв’язного мовлення, творчий переказ або складання легенди про походження назви рідного міста, села (чи якогось місцевого топоніма, гідроніма), українська література 5 клас

    Мета: розширити кругозір учнів, знання з історії та географії рідного краю; розвивати навички самостійної роботи з літературою; зв’язне мовлення, образне та креативне мислення, вміння чітко та послідовно викладати свої думки; виховувати любов і повагу до рідного краю, усної народної творчості; допитливість та спостережливість.

    Тип уроку: розвиток зв’язного мовлення.

    Обладнання: карти місцевості, малюнки, фотографії, репродукції з картин, де зображена дана місцевість; література місцевих краєзнавців, матеріали краєзнавчих, шкільних музеїв.

    Теорія літератури: легенда та її ознаки, учнівський твір, засоби виразності.

    ХІД УРОКУ 9 Тема. Розвиток зв’язного мовлення, творчий переказ або складання легенди про походження назви рідного міста, села (чи якогось місцевого топоніма, гідроніма), українська література 5 клас

    І. Мотивація навчальної діяльності

    Повідомлення теми й мети уроку.

    ІІ. «Поетична хвилинка»

    Варіант учителя.

    Свято рідної мови

    Це з чиєї намови
    Свято рідної мови
    В нашій школі було?
    Цитьте, сови та круки,
    Це було не з принуки,
    Не комусь там на зло.
    Ми покажемо гідно:
    Мова, кожному рідна,
    В нашім серці цвіте!
    Мова давня-предавня,
    Пребагата, преславна —
    Всім відомо про те.
    Свято рідної мови —
    Не байдужі промови,
    Не пусті балачки,
    А пісні величаві
    Віри, доблесті й слави,
    Що плекали віки.
    Це надія і ласка,
    Це бабусина казка,
    Це для хворого лік.
    Свято рідної мови —
    Це Тарасове слово,
    Що не змовкне повік.
    (М. Петренко)

    Можливий коментар учня.

    Рідна мова для кожної людини — це великий скарб. Уміле користування усіма багатствами мови обов’язково сприятиме успіху у спілкуванні, допоможе стати професіоналом у своїй справі. Врешті-решт, це ознака культурної, освітньої людини. Ось про це йдеться у поетичних рядках, цим вони нас і приваблюють.

    ІІІ. Основний зміст роботи

    1. Слово вчителя.

    Давайте спробуємо творчо обробити переказ або скласти власну легенду про назву свого села (міста, річки, краю). Твір на таку тему повинен містити ознаки жанру: зачин (вступ), основну частину, кінцівку (висновок), у ньому мають бути незвичайні, фантастичні елементи. Обсяг роботи — від 0,5 до 1 сторінки.

    2. Розвиток мовлення.

    Усний переказ місцевих легенд і бувальщин про назви населеного пункту чи водойми.

    Зразок

    Щодо назви міста Куп’янськ Харківської області існує кілька версій. Одна з них говорить, що населення цього містечка у давнину займалося багатьма видами промислу, особливо торгівлею. Отже, від «купців» виникла «Купенка», а згодом і «Куп’янськ».

    Друга версія говорить про те, що назва міста походить від «куп» — «горбів», на яких воно розташувалося. Кажуть, що у Куп’янську — сім погод, на кожному горбі і в кожній западині своя.

    Третя легенда оповідає про те, що в давнину навколо міста були розташовані колонії бабаків (до речі, є вони й дотепер!). Риючи нірки, ці звірята роблять купки землі. Від них — і назва. Ці тваринки зображені навіть на старовинному гербі міста.

    Останню версію можна розширити, додати вигадані, фантастичні елементи. Наприклад: одного разу бабаки своїм свистом (як козаки «вогняною поштою») попередили місцевих жителів про наближення татар, і ті встигли заховатися в лісі від ворогів.

    3. Робота на чернетках. Самоперевірка, редагування творів.

    Зразок твору.

    Колись давно наше поселення знаходилося на краю Дикого Поля. З одного боку — безмежні простори, зарослі густою травою, а з другого — українські села й міста. В околицях водилося безліч звірів та птаства. Але найпомітнішими були байбаки, колонія яких оселилися на сонячних пагорбах. Скрізь виднілися купи чорної землі, які вказували на нірку байбака навколо. Найстаршим у цій колонії був Великий Байбак, мудрий і досвідчений. Він учив молодих розрізняти шуми: ось табун косуль пробіг, ось зграя лебедів полетіла — сиди собі спокійно. А як зачуєш тупіт коней, крики орди — тривога! Свисти щосили й ховайся в нірку. Люди почують тривожне пересвистування байбаків — і собі чи ховатися, чи до оборони ставати. Так і назвали на честь пильних охоронців місто спочатку Купенкою, а потім Куп’янськом. А портрет Великого Байбака зобразили на міському гербі.

    4. Робота в чистовиках.

    Зошити здаються для перевірки.

    IV. Домашнє завдання

    Підготуватися до тематичного оцінювання.

    VI. Підсумок

     

    УРОК 9 Тема. Розвиток зв’язного мовлення, творчий переказ або складання легенди про походження назви рідного міста, села (чи якогось місцевого топоніма, гідроніма), українська література 5 клас

    Повернутися на сторінку Конспекти української літератури 5 клас

    Комментарии закрыты.