«Мудра дівчина» (українська народна казка). Побутові казки, читання

«Мудра дівчина» (українська народна казка). Побутові казки, читання

Хід заняття «Мудра дівчина» (українська народна казка). Побутові казки, читання

І. Актуалізація опорних знань

1. Розучування скоромовки.
— Як традиційно починаються казки?
«Жили-були дід і баба…».

Отож, про бабу ми й вивчимо скоромовку.

Ішла баба дубнячком,
Зачепилась гапличком,
Сюди смик, туди смик:
«Одчепися, мій гаплик!»

2. Бесіда.
— Діти, що таке казка? (Це один із видів усної народної творчості. Казки — нев’янучі духовні квіти народу, що полонять своєю красою кожного, хто читає, слухає та чує звабливу їхню мову.)

3. Конкурс-змагання «Точно у ціль».
На дошці намальовано три мішені. На картках записані назви казок. Дітям необхідно розподілити їх відповідно до типу казок (останній тип не підписаний (картка перевернута)).

Відповіді: «Цар-лев» (7); «Царівна-жаба» (2); «Кривенькакачечка» (2); «Двабрати» (?); «Калиточка» (?); «Лебідь, щукаірак» (1); «Лисичка-кума» (1); «Язиката Хвеська» (7); «Дідова дочка і бабина дочка» (7); «Яйце-рай-це» (2).

— Ви влучили в ціль з двома типами казок. А до яких казок належать ті назви, що залишилися? Про кого йдеться у казках цього типу?

II. Повідомлення теми і мети
— У цьому розділі ми будемо знайомитись з побутовими казками, їхні герої — люди, які діють в обставинах, близьких до справжнього життя. Але, потрапляючи у вигадані ситуації, вони виявляють надзвичайні якості: небачену хоробрість, дивовижний розум, нечувану жадібність. У цих казках завжди перемагають бідні, скривджені, але чесні, розумні й працьовиті герої.
На сьогоднішньому уроці ми познайомимось з українською народною казкою «Мудра дівчина».

III. Вивчення нового матеріалу

1. Первинне ознайомлення з казкою «Мудра дівчина».

Словникова робота (слова записані на дошці)
Ізласкавився — виявив співчуття.
Позиватися — судитися.
Лікоть — міра довжини, приблизно півметра.
Ґринджоли — сани.
Рундук — ґанок.

2. Читання казки комбіновано

3. Перевірка сприймання. Аудіювання тексту.

— Що дав багатий брат убогому?
а) Корову;
б) козу.

— До кого пішли позиватися брати?
а) До батюшки;
б) до пана.

— Що сигніше понад усе?
а) Барани;
б) земля-мати.

— Що дала Маруся панові в обмін на гілочку льону?
а) Найтоншу гілочку;
б) полотно.

— Що подарувала дівчина панові?
а) Горобця;
б) зайця.

— Хто розсудив чоловіків із кобилами?
а) Дівчина;
б) пан.

4. Самостійне перечитування казки.

5. Підготовка до читання казки за особами.
Учні відшукують слова, які є підказкою до того, з якою інтонацією слід читати слова батька (зажурливо), Марусі (весело,розсудливо, помірковано).

6. Читання за особами фрагментів казки.
1) Розмова дочки з батьком;
2) зустріч убогого брата з паном;
3) зустріч Марусі з паном.

7. Робота над композицією казки.
Учні визначають зачин, основну частину і кінцівку. Роблять висновки, що в зачині розповідається про те, як багатий брат дав убогому корову і потім хотів її забрати, хоча той йому відробив за неї.
В основній частині дізнаємося про те, як донька Маруся своїм розумом допомогла батькові.
У кінцівці йдеться про те, що пан визнає розум і мудрість Марусі.

8. Характеристика дійових осіб.
На дошці записані слова:
Маруся: розумна, мудра, справедлива.
Пан: розумний, впертий, володар свого слова.
Убогий брат: добрий, безвольний, працьовитий.
Багатий брат: жадібний, злий, скупий.
Слова для характеристики допомагає дібрати словничок-довідничок. Учні обирають відповідні характеристики для кожного героя, аргументуючи свою думку

IV. Узагальнення прочитаного
— Що, на вашу думку, схвалюється в цій казці? Доведіть свої міркування рядками тексту
— Що ж все-таки було найцінніше для пана? (Розум) Чому ви так думаєте? Доведіть це.
— Згадайте прислів’я, яке відповідає головній думці казки.

Запис
• Сильніше за силу розум.
• Яка головонька, така й розмовонька.