Урок 68. Тема. Систематизація й узагальнення вивченого з історії літератури, українська література 5 клас

    Урок 68. Тема. Систематизація й узагальнення вивченого з історії літератури, українська література 5 клас

    Мета: повторити, систематизувати й узагальнити основні знання, здобуті в процесі вивчення української літератури в п’ятому класі; розвивати логічне й образне мислення, навчати аналізу й синтезу, узагальнення, виділення головного, висловлювання аргументованої думки щодо прочитаного; виховувати кращі людські якості на літературних та життєвих прикладах.

    Тип уроку: узагальнення та систематизація знань.

    Обладнання: «портретна галерея» письменників, твори яких вивчалися, книжкова виставка цих авторів, кращі учнівські ілюстрації до них.

    Теорія літератури: фольклор, його види; літературна казка; головні та другорядні персонажі; прозова й віршована мова, рима; мова автора та мова дійових осіб; опис, пейзаж, портрет, епітет, порівняння, епічний твір, пестливі слова; колискові пісні.

    ХІД УРОКУ 68. Тема. Систематизація й узагальнення вивченого з історії літератури, українська література 5 клас

    І. Мотивація навчальної діяльності
    Повідомлення теми й мети уроку.

    II. Аналіз письмових контрольних робіт.

    III. «Поетична хвилинка»
    Варіант учителя.

    Так і ти скажи дівчатку
    (Уривок)
    Щоб не виникла бува,
    часом суперечка,
    з діда-прадіда до нас
    перейшли словечка,
    ніжні та любовні,
    лагідності повні.
    Промовля з любов’ю
    й ніжністю у слові:
    — Лідо, Лідочко, Лідусю,
    — Ніно, Ніночко, Нінусю,
    — Любцю, Людочко, Катрусю, —
    Так дідусь гукав бабусю
    і татусь гукав мамусю.
    А сьогодні для початку
    так і ти скажи дівчатку —
    Женя, Ксеня, Таня, Маня
    чи Наталя, чи Меланя;
    чи Орися, чи Марися —
    словом лагідним озвися.
    Хто ж буває грубим,
    Ми того не любим.
    (Д. Білоус)

    Можливий коментар учня.
    Народна мудрість вчить, що ніщо не коштує так дешево й не ціниться так дорого, як добре слово… А починається воно з імені. Від того, як звернулися до людини, часто залежить її настрій, самопочуття і, врешті-решт, здоров’я. То ж не шкодуймо для близьких, рідних та навіть для незнайомих гарних добрих слів! Ось на які роздуми наштовхують нас поетичні рядки Д. Білоуса.

    IV. Основний зміст роботи

    1. Слово вчителя.
    Ось і закінчується наша, сподіваюсь, цікава мандрівка у безмежному й прекрасному морі літератури. Хочеться вірити, що книга назавжди стане вашим вірним другом і порадником, гарне художнє слово, поезія — відрадою душі.

    Визначимо переможців у різних номінаціях:
    — «Кращий читач класу» (за бібліотечними формулярами, читацькими щоденниками);
    — «Кращий ілюстратор художніх творів» (за учнівськими малюнками; «Кращий скоромовник» (провести змагання);
    — «Кращий оратор-«сперечальник» (за результатами проведених дискусій, ділових ігор);
    — «Найпоетичніша людина» (за проведеними «поетичними хвилинками»);
    — «Кращий знавець літератури» (провести вікторину, бажано письмово).

    2. Вікторина.
    Згадай, із якого твору цей уривок, хто його автор.

    1) А три брати живуть. Старший брат так забагатів, що вже будинки собі помурував, червінці складає та тільки про те й думає, як би то йому тих червінців найбільше настягати, а щоб убогому чоловікові допомогти, то й не згадуй — дуже скупий був. Середній брат теж забагатів. Стали на його наймити робити, а сам він тільки лежить, їсть, п’є та порядок дає. Найменший так собі живе: коли що дома є, то й з людьми поділяється, а як нема, то й так собі проживе.
    (Народна казка «Названий батько».)

    2) Приносить чоловік панові ту гілочку й каже, що дочка загадала з неї зробити. Пан дививсь, дививсь, узяв та й покинув ту гілочку, а на думці собі: «Цю одуриш! Мабуть, вона не з таких, щоб одурити…
    (Народна казка «Мудра дівчина».)

    3) Вночі, було, припаде козак до землі та й слухає. Як стугонить земля, то ото суне орда. Тоді запорожці розкладають на могилах вогнища, а самі — на коней та й скачуть до свого стану.
    (Народна легенда «Боротьба з ординцями».)

    4) Дорогою їдуть — як мак цвіте: і синіє, і зеленіє, і червоніє. Попереду ватажок, а за ним джура, козаки. Коні добре знали козацький норов. Було, їдуть тихо, потім виграють підтюпцем, а далі як залопотять! Пішла курява степом…
    (Народна легенда «Запорожці в урочищі Сагайдачному».)

    5) Жили собі звірі під новим царем зовсім так, як і без нього: хто що зловив або знайшов, а хто не зловив, той був голоден. Кого вбили стрільці, той мусив загинути, а хто втік, той Богу дякував, що жив. А проте всі були дуже раді, що мають такого мудрого, могутнього і ласкавого царя, а надто так неподібного до всіх інших звірів.
    (І. Франко «Фарбований Лис».)

    6) Коли Гриць появився між ними з прутом, знаком своєї намісницької власті, зразу всі очі звернулися на нього, і тільки один німіючий здивовання дався чути. Але ані білий гусак, ані крива гуска не забули ще свого колишнього доброго пастиря і швидко пригадали собі його. З голосними викриками радості і тріпотінням крил вони кинулись до нього.
    (І. Франко «Грицева шкільна наука».)

    7) Навкруги вила хуртовина, бурхав холодний вітер та крутив снігом. А Василькові згадалася тепла, ясна батькова хата. Весело горить в хаті каганець. На столі стоїть кутя. Батько та дві сестрички сидять за столом, мати подає вечерю. Всі такі веселі, гомонять, радіють святечку. Хлопці та дівчата приносять вечерю, поздоровляють з празником, питають про Василька… А може, не радість, не щастя гостює в хаті…
    (М. Коцюбинський «Ялинка».)

    8) Наступав холодний та сумний осінній вечір. Надворі негода, дощ, а в хаті в учителя тепло і привітно. Книжки рядками стоять на поличках, на столі ясно горить лампа. Стомлений учитель довго ходив по хаті, часами зупинявся коло вікна, прислухався, як гуде й завиває вітер, як дощ порощить по вікнах, далі сів за книжку, чита.
    (А Тесленко «Школяр».)

    9) Толі теж хотілося і заверещати, і побігти, і навіть фицнути так само ногою, як зробив Стьопка. Але він того не зміг зробити: кричати на вулиці не личить благородним дітям, бігти ж трудно, бо кожушок його такий довгий та тяжкий, а на ногах глибокі калоші. Та ще на спині ранець із книжками.
    (В. Винниченко «Федько-халамидник».)

    10) — Голову за булаву! — глузливий сміх козацьким дзвінким ляпасом хльоснув Яремі в обличчя. — Мала плата, ясновельможний княже, за голову Хмельницького. Хмельницький хоче Україну аж по Львів… За таку голову не соромно віддати ціле королівство та ще й на придачу короля!
    (Я. Качура «Іван Богун».)

    11) В одного з сусідів на висілку, молодого шофера вантажної машини, були доброї породи голуби. Після роботи він випускав їх з голубника, і вони самі знімалися з даху і годинами кружляли високо вгорі над своєю домівкою.
    Чубариків голуб щоразу з даху свого сарая стежив за цим сусідським табунцем. Степанкові здавалося, що в ясних очах птаха він помічає заздрість.
    (Л. Смілянський «Лідер».)

    12) Вона стала, витягла шию і стурбовано крякнула на бабу Ганю. Мовляв, не треба, не ходіть за мною. Жінка одвернулась, ще й рукою загородилась: та йди собі куди хочеш. У мене своєї роботи до пропасті! Он каченят малих дві сотні, і кожне доглянути треба!.. Але тільки руденька зашкандибала, баба нишком поди-буляла услід. Качка знову зупинилась. Ще раз сердито крякнула на господиню.
    (В. Близнець «Кривенька».)

    3. Відзначення переможців у номінації «Найкмітливіший учень класу».
    (За результатами розгадування кросвордів, головоломок) — спеціальний приз від Олеся Кмітливця та козака Мамая; у номінації «Кращий декламатор віршів» (за результатами конкурсів).

    4. Конкурс від Олеся Кмітливця та козака Мамая. «Хто найбільше назве (або хто останній)»:
    — позитивних героїв із вивчених творів української літератури;
    — негативних героїв;
    — тих, у яких поєднується і позитивне, і негативне;
    — образів тварин, птахів, у яких можна було б повчитися чогось людям;
    — пар протилежних образів (наприклад, пан — мудра дівчина, хлопчики-підберезники — дядько Шпичак та ін.)

    V. Закріплення знань, умінь і навичок
    Олесь Кмітливець вирішив ще раз перевірити вашу пам’ять, старанність у виконанні домашніх завдань, кмітливість і склав кросворд із назв вивчених творів.

    35

    VI. Домашнє завдання
    Повторити відомості з теорії літератури; підготувати «поетичну хвилинку».

    VII. Підсумок

    Урок 68. Тема. Систематизація й узагальнення вивченого з історії літератури, українська література 5 клас

    Повернутися на сторінку Конспекти української літератури 5 клас

    Комментарии закрыты.