В. Кордун «Як мама пісню заведе...». В. Симоненко «Ти стоїш небагата й непишна...». А. Камінчук «Якя став письменником», читання

В. Кордун «Як мама пісню заведе…». В. Симоненко «Ти стоїш небагата й непишна…». А. Камінчук «Якя став письменником», читання

Хід заняття В. Кордун «Як мама пісню заведе…». В. Симоненко «Ти стоїш небагата й непишна…». А. Камінчук «Якя став письменником», читання

II. Перевірка домашнього завдання

Перша група. Прочитати уривок за особами, а саме — розмову Незнайка з Гунькою.

Друга група. Письмово скласти опис Незнайка за питаннями.
1) Чи доводив Незнайко справи до кінця?
2) Чи наполегливо він працював?
3) Чому він «хапався» за що завгодно?

Третя група. Побудувати твір-міркування «Як всі повинні працювати, щоб все гарно виходило».

III. Робота над темою

1. Бесіда.
— Недаремно тема, над якою ми працюємо, саме так називається. Але кожен має відшукати свою співучу пір’їнку,— тільки тоді та справа, над якою він працює, буде виконана найкраще.

2. Повідомлення теми і мети.
— Сьогодні ми будемо працювати над творами, які написали справжні майстри слова. Тільки у поетично обдарованих людей з-під пера виходять зачаровані рядки поезії. Одним із них є Віктор Кордун із поезією «Як мама пісню заведе…».
Ми вже багато вивчили пісень про маму, тож пригадаймо їх. (Виконуємо пісні про маму.)

3. Опрацювання вірша В. Кордуна «Як мама пісню заведе…».
— А тепер послухайте, як про маму пише В. Кордун. (Читання вірша вчителем.)
— Яким настроєм проникнутий вірш?
— А тепер прочитайте вірш мовчки і дізнайтеся, про кого співає мама. (Читання вірша учнями мовчки.)
— Прочитайте вірш вголос.
— Тож про кого співає мама?
— Чи співаєте ви разом із батьками? Яких пісень?
На дошці — слова вірша-пісні. Виконує вчитель.

Як заспіває мама навесні,
Летять, мов гуси-лебеді, пісні.
Від слів тоді пробуджуються трави,
І проліски виходять на галяви,
Як мама заспіває навесні…
Співай, моя мамо,
Співай, моя рідна,
Ти в мене на світі одна…
У білому цвіті мелодія рідна
Свята, як твоя сивина.

4. Опрацювання вірша В. Симоненка «Ти стоїш, небагата й непишна…».
— Мама, родина, рідня… Все це пов’язане з нами на все життя. Де б ми не були, куди б нас не закинула доля, завжди із любов’ю, теплотою в серці згадуємо ми свій край, свою домівку. Саме з теплотою поетичного слова звертається до своєї хати поет Василь Симоненко. Спробуйте у своїй уяві намалювати образ домівки, яка описана у вірші.
(Вірш читає вчитель, діти слухають, уявляють те, що почули.)
— Що ви уявляли, коли я читала вірш?
(Учні читають вірш мовчки, потім — вголос.)
— Як поет описує хату?
— Які порівняння він вживає?
— Що пережила хата за свій вік?
Звучить мелодія пісні «Хата моя, біла хата…».

Хата моя, біла хата,
Рідна моя сторона.
Пахне любисток і м’ята,
Мама щаслива й сумна…

5. Опрацювання оповідання А. Камінчука «Як я став письменником».
— Від поетичного слова ми перейдемо у світ прози. Проза теж буває ліричною, співучою… Тільки потрібно це відчути. А найкраще пишеться, коли спілкуєшся з природою. Саме від неї ми беремо силу, натхнення. Анатолій Камінчук саме у спілкуванні з природою зрозумів, що може те, що бачить сам, переказати людям. І зараз ми прочитаємо, що саме допомогло йому зрозуміти, ким бути.
Учень читає оповідання «Як я став письменником».
— Що спонукало автора до творчості?
Учні читають оповідання напівголосно, потім — за логічними частинами.
— Які малюнки побачив хлопчик на склі?
— Опишіть, якою була погода.
— Що означає римувати?

6. Творча робота.
Дописати слова так, щоб вийшла рима.

Весела, гарна й… (кучерява)
маленька дівчинка… (Весна)
біжить, сміється, сіє… (трави),
і пісня ллється… (голосна)
По всіх усюдах пісня… (лине),
усе пробуджує від… (сну),
і всі комашки, всі… (рослини)
вітають дівчинку-… (Весну)\

IV. Підсумок
— Як бачимо, кожна людина в житті повинна обирати такий вид діяльності, який вона вміє найкраще робити. Тільки тоді у неї все буде виходити на «відмінно». Чи ви обрали вже те, що ви найкраще вмієте робити? Чи з’ясували, у чому полягає ваш талант? (Відповіді учнів.)
— Отже, щоб не бути такими, як Незнайко, а писати такі чудові вірші й оповідання, як ті, що ми читали на уроці, слід замислитись над тим, який нахил у діяльності слід розвивати вже зараз, навчаючись у школі.