В. Близнець, «Кривенька». Взаємини людини з тваринним світом, українська література

В. Близнець, «Кривенька». Взаємини людини з тваринним світом, українська література

Хід заняття В. Близнець, «Кривенька». Взаємини людини з тваринним світом, українська література

II. «Поетична хвилинка»

Гуси-гусенята
Гуси-гусенята
На ніжки
Одягли червоні
Панчішки.
І пішли рядком
До корита
Свіжої води
Попити.
Напились води
Гусенята,
Почали купатись,
Пірнати.
Гуси-гусенята
Сердиті:
Дуже близько дно
У кориті.
(Г. Бойко)

Можливий коментар
Милий кумедний дитячий віршик про гусенят, які дуже нагадують допитливих, цікавих до всього й трохи вередливих малят. Ми бачимо, скільки схожого у маленьких живих істот — людських, тваринних, пташиних. Сама собою виникає думка, що треба бережливо ставитися до всього живого, адже від волі людини залежить дуже багато як доброго, так і злого, поганого. Ось до яких роздумів спонукає нас цей маленький поетичній твір.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання.
а) Зачитування, переказ епізодів з оповідання, які запам’яталися найбільше;
б) огляд ілюстрацій.

2. Літературний диктант.
(Кожна правильна відповідь — 1 бал.)
(Виконується письмово, перевіряється методом взаємоперевірки або учнями-асистентами під керівництвом учителя.)

1. Над якою річкою була розташована качина ферма? (Над сухим Ташликом.)
2. Що любили виловлювати качки в річці? (Ряску, пуголовків.)
3. Яким способом передає команди зграї вожак-селезень? (По ланцюжку.)
4. Хто ніяк не хотів увечері йти додому, на ферму? (Молоді качури.)
5. Як прикликають качок? (Тась, тась, тась!)
6. Як сплять качки? (Голови під крила.)
7. Як повела себе баба Ганя, коли побачила на подвір’ї лисицю, що тягла качку? (Кричала, кидала палиці, щоб відняти птаха.)
8. Чому лисиця кинула качку? (Була молода, полохлива.)
9. Завдяки чому руденька качка одужала? (Завдяки лікуванню й турботі баби Гані.)
10. Чому гурт не прийняв Кривеньку? (Мабуть, вона пахла лисицею.)
11. Чому кривенька приходила на ферму лише в жаркий полудень? (Вона насиджувала яйця й могла в цей час їх покинуть без ризику, що захолонуть)
12. Чому в кінці твору Кривенька вдоволено кахкала? (Раділа за діток.)

ІV. формування і вдосконалення вмінь та навичок

1. Робота у творчих групах.

1-ша група (бажано, щоб учні цієї групи не виконували аналогічних завдань на попередніх уроках): визначає види описів в оповіданні, з’ясовує їхню роль; заповнює таблицю.
(Пейзаж («Ніч покривала їх темрявою, теплим туманом, роса лягає на землю.» та ін); портрет («Вона стоїть на воротах — стара маленька жіночка. Видно лише її хустку та широку рясну спідницю, та ще те, як вона склала руки на грудях — милується колгоспною птицею»), опис птахів).

Селезень	Качки	Каченята
«От попереду гордовито виступає старший обважнілий селезень. У нього на крилах темно-синє, з перламутровим відблиском пір’я, дві білі подушечки на щоках — бакенбарди. Він рівно й високо несе голову, зрідка оглядається на свій табун і поважно крякає»	«Товсті, товстобокі, порода так званих глинястих качок, руденьких, завезених аж з Полтави»; «розумні, які слухняні та нена-бридливі»	«Привела на ферму восьмеро маленьких жовтобоких клубочків і гукає в сторожку»; «прудкі пухнасті каченята, які народилися на волі в дуплі, жваво лопотіли, щось визбирували на порозі, та все пригорталися до матері, до її крила»

Висновок. Описи різних видів допомагають яскравіше уявити обстановку, в якій відбуваються події, зовнішність людей і вигляд птахів. Вони надають більшої достовірності, життєвості розповіді.

2-га група: досліджує, як автор описує звички качок, їхню поведінку.

Порода птахів	полтавські глинясті качки
Зовнішній вигляд	руденькі, товсті
Особливості поведінки	розумні, слухняні, ненабридливі, не лізуть у шкоду
Спосіб життя	живуть табуном, є вожак, старші й молодші, ходять ланцюжком, люблять хлюпатись у воді, пірнати, добувати собі їжу із дна
Що їдять	зерно, ряску, пуголовків, жучків
Як сплять	збиваються докупи, кладуть голову під крило, перед тим чистять дзьоби, пера, стиха перемовляються
Як діють у складних ситуаціях, при небезпеці	«Ситі й неповоротні, позастрявали вони в кущах, в перекинутих відрах, між планками старенького плоту. Б’ють крилами, гребуть у повітрі лапами, викахкують, аж захлинаються»
Ставлення до постраждалих	досить жорстокі, не приймають у табун, скубуть, одганяють. Мабуть, тут спрацьовує інстинкт самозбереження — од пораненої качки пахло лисицею; тільки селезень зупиняв гурт
Ставлення до людей (до господарки)	Дружелюбно відгукуються на її голос, розуміють
Ставлення до малят	«Всі їх жаліли, чепурили, розпушували пір’ячко, всі булькотіли під ніс щось веселе. Мабуть розказували смішні качині історії»

3-тя група: досліджує характери героїв, наводить цитати.

Баба Ганя	Качка Кривенька
працьовита, клопітлива, турботлива, любить птахів, невсипуща, смілива, милосердна, цікава, добродушна, з почуттям гумору	витривала, любить життя, розумна, вдячна, кмітлива, добра мати, вольнолюбка

4-та група: досліджує художню майстерність автора оповідання.
(Автор вживає різноманітні художні засоби — портрет, пейзаж, описи тварин, епітети («невеличкий, але дуже дружний табун»; «товста нуднувата несучка» та ін.); порівняння («наче аж висохла», «ніби кланяється чи просить у баби пробачення» та ін.), метафори («тікала», «змійкою повзла між полином» та ін.), зменшено-пестливі слова (кривенька, руденькі, маленьких); синоніми (бунтували, скрикували; закружляло, розкидало; озвалась, задеренчала).
Діалоги, окличні речення, вигуки, багато дієслів руху, які роблять твір жвавим, динамічним.)

2. Повідомлення про роботу творчих груп, коментарі вчителя.

V. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Гра «Хто найбільше знайде у тексті за 2—3 хвилини синонімів до слова «йти»?»

2. Конкурс
«Хто згадає найбільше (або останній) народних прикмет, пов’язаних із передбачення птахами погоди».
(Безперервно пірнають і хлюпочуться качки — буде дощ. Птахи замовкли, але ластівки та стрижі літають над землею — на грозу. Кури, гуси, качки змащують своє пір’я жиром, а курчата не відходять від квочки — чекають негоди та ін.)

VI. Домашнє завдання
Підготувати розповідь про цікаву поведінку тварин, яку ви спостерігали; підготувати «поетичну хвилинку» (через урок); повторити вивчені оповідання про людину й природу.