В. Сухомлинський «Що таке школа під голубим небом»; казки учнів Павлиської школи, читання

В. Сухомлинський «Що таке школа під голубим небом»; казки учнів Павлиської школи, читання

Хід заняття В. Сухомлинський «Що таке школа під голубим небом»; казки учнів Павлиської школи, читання

І ЧАСТИНА

II. Мовна розминка

1. Читання складів у таблиці. Об’єднайте склади в слова.

крачадобчуй
роніжсаши
рістьвдячрівпо
гатаваність

2. Ідучи за цифровими підказками, прочитайте прислів’я.

3043. З’єднайте частини прислів’я.

Коли даруєш радість іншому,…за добро.
Плати добром…себе веселити.
Добро творити —радієш сам.

4. Прочитайте вірш, вставляючи пропущені голосні літери.

Шк-л— р-д-ст-, м-др-ст- д-м
Т-пл- й з-т-шн- х-й б-д- в н-м.
Т-тч-к-ють т-б-, -см-хн-сь,
Т-т люб-в — н-д-я зл-л-сь.

(Школа — радості, мудрості дім,
тепло й затишно хай буде в нім.
Тут чекають тебе, усміхнись,
тут любов і надія злились.)

III. Робота над новим матеріалом

— А Любов цю подарувала нам велика й мудра Людина. Серцем вона відчула голос: «Багато на світі зла. Чорні хмари війни закривають світ краси й добра.
Іди до людей, Добротворцю, краси рідної землі охоронцю, даруй людям красу, вчи добра».
І Людина пішла між люди, творила красу до останнього подиху, дарувала людям радість. Людина — Учитель — створила для своїх учнів «Школу радості».
У добрі та в радості виховувала гарних, красивих людей, здатних нести у світ мир, добро та красу. Тією людиною був В. О. Сухомлинський.
У своєму Павлиші заснував він для маленьких діточок «Школу радості».
Це була школа життя, школа мислення, милування, школа думки, краси, праці для душі й тіла. Разом із маленькими дітьми Учитель ходив до лісу, на лук, на ферму, діти вчилися спостерігати, бачити й чути, мислити й відчувати, розуміти красу довкілля й любити найкращий у світі край — свою Батьківщину.
Сьогодні ми прочитаємо про цю школу.

IV. Робота над оповіданням В. Сухомлинського «Що таке школа під голубим небом»

1. Читання оповідання.
— Коли приходили діти до вчителя?

2. Словникова робота.
Читання колонок слів тихо, потім — пошепки.

Спалахуєвечір
приходятьлітній
сідаємозірочка
замовкаєзвуки
долинаютьгодини
спитьказки
мерехтитьшкола

3. Повторне читання вголос «ланцюжком».
— Якими словами автор описує вечір?
— Куди прибігали діти?
— Чим займалися діти в школі під голубим небом?

4. Вправи для розвитку читання.
1) Вправа «Доповніть речення».
Щодня…
Увесь…
Діти…
Все…

5. Читання «луною».

6. Вправи для розуміння прочитаного.
До іменників дібрати прикметники з тексту.
Вечір (літній),
небі (голубому),
зірочка (перша),
звуки (таємничі),
вечори (прекрасні) ,
години (дивовижні).

7. Переказ оповідання.

V. Підсумок
— Чим сподобалась вам ця школа?
— Якою ви уявляєте свою школу?
— Розкажіть про В. Сухомлинського.

II ЧАСТИНА

II. Робота над казкою Владислава Курки

1. Читання казки.
— До кого порадили звернутись із запитанням?

2. Словникова робота.
Читання слів, поданих аналітико-синтетичним методом.

305

3. Читання казки «ланцюжком».

4. Аналіз казки з елементами вибіркового читання.
— Хто розповів хлопчикові таку пригоду?
— Зачитайте, як вбралось сонечко.
— Чому розірвалися намистинки?
— Зачитайте зачин, а потім — кінцівку.
— Як ви гадаєте, чи вдалося авторові дати відповідь на поставлене у зачині питання?

5. Вправи для розвитку техніки читання.
1) Читання «луною».
2) Гра «День і Ніч».

III. Опрацювання казки Івана Пономарьова «Як горобчику вирій літав»

1. Читання казки вголос «ланцюжком».

2. Тестування.

1) Як звали горобчика?
а) Чив;
б) Чик;
в) Чув.

2) Чию розмову підслухав горобчик?
а) Гусей;
б) качок;
в) курей.

3) Куди збиралися качки?
а) У подорож;
б) у вирій;
в) на став.

4) Де шукає поживу горобець?
а) У теплих краях;
б) біля людських осель;
в) біля озера.

3. Самостійне читання казки.

4. Відповіді на питання.
— Коли відлітали качки?
— Яким у ключі летів горобчик?
— Що завадило горобчикові летіти з качками?
Заповнюється таблиця «Передання почуттів після читання казок».

Радість
смуток
сум
жаль
страх
повага
задоволення
захоплення
співчуття
обурення
ніжність
тривога
незадоволення
здивування
вдячність
зневага
віра (в…)
любов (до…)

5. Диференційована творча робота.

Вправа «Увійдіть в образ»
Дівчатка. Я квіточка. Я росту серед сестричок-квіточок. Я тягну до сонечка свої руки-пелюстки. Я танцюю з вітерцем чарівний вальс.
Дівчатка складають казку «Квітка і Вітер».

Хлопчики. Я дуб, могутній і сильний. Мене пестить сонечко, й я росту, мужнію. Моє чарівне, розкішне листя розвиває гордо вітерець.
Хлопчики складають казку «Дуб і Сонечко».

IV. Підсумок
— Приємно вам було почути про таку школу, про стосунки між дітками?
— Що б ви розповіли про свою школу, про своїх друзів?
— Що б ви запропонували змінити або доповнити своїми бажаннями та мріями?
— Школа — це велика країна, де діти здобувають знання, вчаться перемагати, творити, розкривають свої таланти й здібності.

Найсвітліша дорога в світі —
Це дорога до знань, до школи,
Школи радості й добра,
Школи мудрості та любові.

В. Сухомлинський «Що таке школа під голубим небом»; казки учнів Павлиської школи, читання

Повернутися на сторінку Читання