В. Сухомлинський «Що таке школа під голубим небом»; казки учнів Павлиської школи, читання
Хід заняття В. Сухомлинський «Що таке школа під голубим небом»; казки учнів Павлиської школи, читання
І ЧАСТИНА
II. Мовна розминка
1. Читання складів у таблиці. Об’єднайте склади в слова.
кра | ча | доб | чуй |
ро | ніж | са | ши |
рість | вдяч | рів | по |
га | та | ва | ність |
2. Ідучи за цифровими підказками, прочитайте прислів’я.
3. З’єднайте частини прислів’я.
Коли даруєш радість іншому,… | за добро. |
Плати добром… | себе веселити. |
Добро творити — | радієш сам. |
4. Прочитайте вірш, вставляючи пропущені голосні літери.
Шк-л— р-д-ст-, м-др-ст- д-м
Т-пл- й з-т-шн- х-й б-д- в н-м.
Т-тч-к-ють т-б-, -см-хн-сь,
Т-т люб-в — н-д-я зл-л-сь.
(Школа — радості, мудрості дім,
тепло й затишно хай буде в нім.
Тут чекають тебе, усміхнись,
тут любов і надія злились.)
III. Робота над новим матеріалом
— А Любов цю подарувала нам велика й мудра Людина. Серцем вона відчула голос: «Багато на світі зла. Чорні хмари війни закривають світ краси й добра.
Іди до людей, Добротворцю, краси рідної землі охоронцю, даруй людям красу, вчи добра».
І Людина пішла між люди, творила красу до останнього подиху, дарувала людям радість. Людина — Учитель — створила для своїх учнів «Школу радості».
У добрі та в радості виховувала гарних, красивих людей, здатних нести у світ мир, добро та красу. Тією людиною був В. О. Сухомлинський.
У своєму Павлиші заснував він для маленьких діточок «Школу радості».
Це була школа життя, школа мислення, милування, школа думки, краси, праці для душі й тіла. Разом із маленькими дітьми Учитель ходив до лісу, на лук, на ферму, діти вчилися спостерігати, бачити й чути, мислити й відчувати, розуміти красу довкілля й любити найкращий у світі край — свою Батьківщину.
Сьогодні ми прочитаємо про цю школу.
IV. Робота над оповіданням В. Сухомлинського «Що таке школа під голубим небом»
1. Читання оповідання.
— Коли приходили діти до вчителя?
2. Словникова робота.
Читання колонок слів тихо, потім — пошепки.
Спалахує | вечір |
приходять | літній |
сідаємо | зірочка |
замовкає | звуки |
долинають | години |
спить | казки |
мерехтить | школа |
3. Повторне читання вголос «ланцюжком».
— Якими словами автор описує вечір?
— Куди прибігали діти?
— Чим займалися діти в школі під голубим небом?
4. Вправи для розвитку читання.
1) Вправа «Доповніть речення».
Щодня…
Увесь…
Діти…
Все…
5. Читання «луною».
6. Вправи для розуміння прочитаного.
До іменників дібрати прикметники з тексту.
Вечір (літній),
небі (голубому),
зірочка (перша),
звуки (таємничі),
вечори (прекрасні) ,
години (дивовижні).
7. Переказ оповідання.
V. Підсумок
— Чим сподобалась вам ця школа?
— Якою ви уявляєте свою школу?
— Розкажіть про В. Сухомлинського.
II ЧАСТИНА
II. Робота над казкою Владислава Курки
1. Читання казки.
— До кого порадили звернутись із запитанням?
2. Словникова робота.
Читання слів, поданих аналітико-синтетичним методом.
3. Читання казки «ланцюжком».
4. Аналіз казки з елементами вибіркового читання.
— Хто розповів хлопчикові таку пригоду?
— Зачитайте, як вбралось сонечко.
— Чому розірвалися намистинки?
— Зачитайте зачин, а потім — кінцівку.
— Як ви гадаєте, чи вдалося авторові дати відповідь на поставлене у зачині питання?
5. Вправи для розвитку техніки читання.
1) Читання «луною».
2) Гра «День і Ніч».
III. Опрацювання казки Івана Пономарьова «Як горобчику вирій літав»
1. Читання казки вголос «ланцюжком».
2. Тестування.
1) Як звали горобчика?
а) Чив;
б) Чик;
в) Чув.
2) Чию розмову підслухав горобчик?
а) Гусей;
б) качок;
в) курей.
3) Куди збиралися качки?
а) У подорож;
б) у вирій;
в) на став.
4) Де шукає поживу горобець?
а) У теплих краях;
б) біля людських осель;
в) біля озера.
3. Самостійне читання казки.
4. Відповіді на питання.
— Коли відлітали качки?
— Яким у ключі летів горобчик?
— Що завадило горобчикові летіти з качками?
Заповнюється таблиця «Передання почуттів після читання казок».
Радість смуток сум жаль страх повага | задоволення захоплення співчуття обурення ніжність тривога | незадоволення здивування вдячність зневага віра (в…) любов (до…) |
5. Диференційована творча робота.
Вправа «Увійдіть в образ»
Дівчатка. Я квіточка. Я росту серед сестричок-квіточок. Я тягну до сонечка свої руки-пелюстки. Я танцюю з вітерцем чарівний вальс.
Дівчатка складають казку «Квітка і Вітер».
Хлопчики. Я дуб, могутній і сильний. Мене пестить сонечко, й я росту, мужнію. Моє чарівне, розкішне листя розвиває гордо вітерець.
Хлопчики складають казку «Дуб і Сонечко».
IV. Підсумок
— Приємно вам було почути про таку школу, про стосунки між дітками?
— Що б ви розповіли про свою школу, про своїх друзів?
— Що б ви запропонували змінити або доповнити своїми бажаннями та мріями?
— Школа — це велика країна, де діти здобувають знання, вчаться перемагати, творити, розкривають свої таланти й здібності.
Найсвітліша дорога в світі —
Це дорога до знань, до школи,
Школи радості й добра,
Школи мудрості та любові.
В. Сухомлинський «Що таке школа під голубим небом»; казки учнів Павлиської школи, читання
Повернутися на сторінку Читання