Урок 60. Тема. Є. Гуцало, «Лось». Природа й людина у творі, українська література 5 клас

    Урок 60. Тема. Є. Гуцало, «Лось». Природа й людина у творі, українська література 5 клас

    Мета: допомогти учням з’ясувати авторську позицію Є. Гуцало, його ставлення до природи, благородних і нечесних вчинків, добрих і злих людей, навчитися висловлювати свою позицію, порівнюючи літературні твори із життям; розвивати навички аналізу епічного твору, характеристики його героїв; виховувати в дусі гуманізму, активного супротиву злу.

    Тип уроку: формування і вдосконалення вмінь та навичок.

    Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них.

    Теорія літератури: портрет, пейзаж, опис тварини, оповідання, мовні особливості.

    ХІД УРОКУ 60. Тема. Є. Гуцало, «Лось». Природа й людина у творі, українська література 5 клас

    I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
    Повідомлення теми й мети уроку.

    II. «ПОЕТИЧНА ХВИЛИНКА»
    Варіант учителя.

    Україно — мамо, сестро, жінко,
    в’ється блискавицею твій стан.
    Ти ж бо, Україно, українка,
    Склала серденьком свої вуста.
    Ти ж бо українка, Україно,
    стрічкою в косах твоїх — Дніпро,
    ти моє безсмертя солов’їне,
    плоть моя калинова і кров.
    Україно — жінко, мамо, сестро!..
    Сонце — мов дитя біля грудей —
    ти несеш і завше будеш нести,
    вірячи у свій грядущий день.
    Україно — жінко, сестро, мамо,
    у блакитному вінку небес,
    так, як сина, обійми руками,
    так і матір, обійму тебе.
    (Є. Гуцало)

    Можливий коментар учня.
    Україна, батьківщина поета, асоціюється у нього з матір’ю, сестрою, жінкою — найдорожчими для нього людьми. Ці поетичні рядки засвідчують гарячі патріотичні почуття автора. У духовному зв’язку із рідною землею, народом черпає письменник своє натхнення, свою віру в краще майбутнє, яка передається й нам.

    ІІІ. Актуалізація опорних знань

    1. Складання з пам’яті плану оповідання.

    Орієнтовний план.
    1. Лось прокинувся.
    2. Неясні страхи.
    3. Улюблена галявина.
    4. Шлях до водопою.
    5. Зрадливий лід.
    6. Боротьба із невблаганною течією.
    7. Брати-підберезники помітили лося.
    8. Допомога хлопчиків.
    9. Страшний постріл.
    10. Розмова із дядьком Шпичаком.
    11. Непідкупні діти.
    12. Скоєного не виправити й не виправдати.
    2. Зачитування, переказ епізодів, які учні вважають головними.

    3. Огляд ілюстрацій.

    ІV. Формування і вдосконалення вмінь та навичок

    1. Робота в групах.
    1-ша група: досліджує описи, які вживаються у творі, з’ясовує їхню роль.
    2-га група: досліджує мову автора і мову дійових осіб, робить висновки.
    3-тя група: робить порівняльну характеристику героїв оповідання, їхнього ставлення до природи.
    4-та група: досліджує художні засоби, мовні особливості оповідання.
    5-та група «експерти»: працюють над усіма питаннями, потім оцінюють (рецензують, доповнюють) роботу груп.

    Матеріали для роботи груп.

    1-ша група.
    У творі є багато пейзажів («Лось поминув ялинник, потім байрак, і коли опинився серед примарно-млявого світла, яке випромінювали стовбури беріз.»), портрети («Обидва плечисті, обидва з широкими лагідними лицями, і схожі один на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда»), опис тварини («Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання. Його роги нагадували осінній низькорослий кущ, з якого обнесло листя»), описи психологічних станів («Проте, коли йшов до річки, раптом знову вчулося жалібне поскрипування гілляки, і лось, який уже встиг забути про нього, знову захвилювався, знову насторожився, а в ногах прокинулося бажання бігти й тікати. Але переборов себе і донизу спускався повільно, хіба що частіше й сторожкіше озирався довкола») та інші види описів.
    Висновок. Описи допомагають детальніше уявити предмет, явище, про які йдеться у творі. Впливають на уяву читача, показують авторське ставлення до предмета зображення (можна порівняти портрети хлопчиків і дядька).

    2-га група.
    Мова автора літературна, красива, сповнена філософських узагальнень, із використанням усіх виражально-зображальних засобів (епітетів, порівнянь, метафор, синонімів, різних видів описів), різноманітних синтаксичних конструкцій (переважно складних речень різних видів), наприклад: «Лось сподівався побачити схід сонця, і коли під його променями забронзовіли верхівки, коли віття скупалося в його усміхові, то лось наче аж полегшав, ще більше пострункішав, і в очах появився золотавий сплеск, який надав їм виразу одвічного розуміння життя природи і її таємниць. Ще трохи постоявши, побачив біло-рожевий диск, який спливав на пустелі зимового чистого неба, — і гойднув розлогими рогами, — так, наче вітав його».
    Мова дійових осіб індивідуалізована, показує їх характер, рівень освіти, навіть авторське ставлення. Наприклад, мова дядька Шпичака складається з простих односкладних речень, досить груба й цинічна (— Га? — обізвався дядько. — Ну як?..; — У-ух, — видихнув Шпичак…, — А вам яке діло?; — О-о, він однаково був би втопився!..; — А ну замовчіть мені, — ще дужче розгнівався дядько, — бо дістанеться вам од мене й од батька вашого!; — Роги віддам!)
    Висновок. Автор майстерно у зображує героїв за допомогою показу індивідуальних особливостей їхнього мовлення.

    3-тя група.
    Порівняльна характеристика братів-підберезників і дядька Шпичака.

    Брати підберезникиДядько Шпичак
    Спільнеродичі, живуть серед красивої природи, розуміють її значення для людини.
    Відмінне Добрі, милосердні, маючи малі сили і велику сміливість та кмітливість, рятують великого звіра; чесні, непідкупні, бережно ставляться до природи. Маленькі, але розумні та справедливі.Злий, жорстокий, боягузливий, схильний до безглуздих і необдуманих вчинків; по-споживацькому ставиться до природи, не дбає про її захист і збереження; убив звіра, якого хлопці щойно врятували, знаючи, що він із заповідника і скористатися здобиччю він безкарно не зможе. Дорослий, але нечесний і несправедливий, безжальний.

     

    Висновок. У кровних родичів, односельців — хлопчиків та їхнього дядька — дуже мало спільного, і дорослим є чого повчитися у дітей.

    4-та група.
    Автор широко вживає епітети («стрункі міцні ноги», «очі… аж горіли червоним смутком», «смирна конячина» та ін.); порівняння («гойднув розлогими рогами, — так, наче вітав його», «річкова течія була на вид не така страшна, як вовки…», «…а вода, затягнута тремткими скалками льоду, була схожа на застигле блакитне шумовиння» та ін.); метафори (слова в переносному значенні) («струмінь вітру доносив запах річкової криги, в ньому жив дух примерзлого болота, долинало шарудіння прив’ялих стеблинок, які пускалися вскач по впалому листю», «поляна ця, подзьобана струхлявілими пеньками; викрутилась край осичняка…», «підберезники втямили, що з ними сталося…» та ін.), трапляються зменшено-пестливі слова (кущик, стежечка, маленький); синоніми (йти, накульгувати, почвалати, вискочити, потюпати та ін).
    Висновок. Автор користується усіма багатствами української мови, художніми зображальними засобами досягає великої виразності твору, створює сильне враження.

    2. Повідомлення про роботу в групах, доповнення та оцінка «експертів», коментар учителя.

    3. Творчі завдання.
    — Визначити головну думку оповідання «Лось».
    — Висловити свої міркування щодо імен і прізвищ героїв.
    — Придумати свій кінець історії.

    V. Закріплення знань, умінь і навичок

    Яке прислів’я дібрати до теми сьогоднішнього уроку?
    Хліб-сіль їж, а правду ріж.
    Правда і з дна моря виринає, а неправда потопає.
    Все минеться, одна правда останеться.
    Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.
    У нього скільки правди, як у решеті води.
    І за рідного батька правду кажи.
    Хто не чинить лихого, тому не страшно нічого.
    Від лихого поли вріж та й тікай.
    Сумління — найкращий порадник.
    Робиш добро — не кайся, робиш зло — зла й сподівайся.
    Чуже переступи, та не займи.
    Повадиться вовк до кошари, так все стадо перебере.

    VI. Домашнє завдання
    Скласти усний твір «Що б я зробив (зробила) на місці хлопчиків з оповідання Є. Гуцала «Лось»»; підготувати «поетичну хвилинку».

    VII. Підсумок

    Урок 60. Тема. Є. Гуцало, «Лось». Природа й людина у творі, українська література 5 клас

    Повернутися на сторінку Конспекти української літератури 5 клас

    Комментарии закрыты.