Народні перекази та легенди. «Запорожці в урочищі Сагайдачному», українська література
Хід заняття Народні перекази та легенди. «Запорожці в урочищі Сагайдачному», українська література
II. «Поетична хвилинка»
Про книжку
Книжка скаржилась Мар’яні:
— Я у тебе не в пошані,
звідкіля це на мені
плями сині та масні?
Подивися, от сторінка:
намальована хатинка,
під хатинкою — маля,
І написано: «Це я».
А за дві сторінки далі —
різні звірі небувалі:
сині, жовті та рябі,
що не снилися тобі.
Люди кажуть: — Ой, чия ти?!
Як тебе тепер читати?
Скільки ми читали книг,
а не бачили таких!
(М. Пригара)
Можливий коментар
Цей вірш приваблює гумором, дотепними словами, висміюванням нешанобливого ставлення учнів до книжок.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання.
а) Читання й переказ фольклорного твору «Боротьба з ординцями», визначення його теми й головної думки;
б) огляд ілюстрацій;
в) заслуховування самостійно знайдених легенд про козака Мамая;
г) порівняння описів запорожців у фольклорному творі та в підручнику історії. (Відзначити, що в текстах підручника відсутні образні вислови, просторічні, розмовно-побутові вислови.)
ІV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу
1. Виразне читання народного переказу «Запорожці в урочищі Сагайдачному».
2. Словникова робота.
Сагайдачне — урочище на лівому березі Дніпра, проти верхньої частини острова Хортиця;
урочище — те, що становить природну межу (яр, гора); ділянка, що виділяється серед навколишньої місцевості природними ознаками (ліс серед поля, болото серед лісу, луг);
бравий — бадьорий, бойовий, підтягнутий;
жупани — верхній одяг козаків;
сап’яни, сап’янці — чоботи с сап’яну, тонкої м’якої шкіри, пофарбованої в різні кольори;
саме втім — в нормі, як годиться для скакових коней;
кат його батька знав — примовка, тут: що виражає захоплення;
накине оком — побачить;
сайгак — степова антилопа;
тороки — торби, прикріплені (приторочені) до сідла;
джура — козацький служник, зброєносець, товариш;
норов — характер.
3. Евристична бесіда.
— Яка тема твору (про що він)? (Зовнішній вигляд, спорядження, звичаї та військова вправність запорожців.)
— Як ви думаєте, це переказ чи легенда? Свою думку обґрунтуйте. (Переказ, немає фантастичного, незвичайного.)
— Чим відрізняється цей переказ від відповідного матеріалу з підручника? (Образними словами, просторічними словами й вигуками, емоційно забарвленою лексикою (татарва, татарюга, чорт не проведе, залопотять та інше).)
— Яка головна думка твору? (Запорожці — красиві й сильні захисники рідної землі.)
4. Складання колективного портрету запорожців (за вивченими переказами).
| Риси характеру, якості | Приклади |
| Вправні воїни, кмітливі, сміливі, дбали про свій зовнішній молодецький вигляд, добрі мисливці та ін. | Вміли за допомогою вогнищ швидко повідомляти про небезпеку; за найменшими ознаками виявляли ворога; мали красивий яскравий одяг, на голові — «оселедці» за тодішньою модою; впольовували найсприт-нішого звіра та ін. |
5. Виразне читання інших легенд і переказів про запорожців. («Богатирі»; «Характерник Кравчина», «Козацьке житло», «Як Сірко переміг татар», «Козацькі жарти», «Козацька вдача», «Страви і напої запорозькі», «Козацький обід», «Як запорожці прізвища давали» або якісь інші за книгою «Савур-могила».)
6. Розгляд ілюстрацій, репродукцій картин; порівняння образотворчого мистецтва й літератури.
V. Закріплення знань, умінь і навичок
1. Порівняння творів фольклору «Запорожці в урочищі Сагайдачному» та «Богатирі».
Заповніть таблицю.
| «Запорожці в урочищі Сагайдачному» | «Богатирі» | |
| Спільне | Тема — опис запорожців; головна думка — уславлення сили, краси, військової майстерності запорожців | |
| Відмінне | Реалістична оповідь; використовуються образні та просторічні вирази; історичний переказ | Оповідь з елементами перебільшення, фантастики; чарівні предмети; незвичайні якості козаків — знання дванадцяти мов, перетворення; легенда |
2. Головоломка.
Козак Мамай та Олесь Кмітливець підготували для вас головоломку, відгадавши яку, ви прочитаєте прислів’я із влучною характеристикою козаків.
Ключ. Читати знизу вверх, справа наліво.
Відповідь. Сміливого й куля не бере. Козакові мандрівонь-ка — рідна тітонька. То не козак, що боїться собак.
VI. Домашнє завдання
Навчитися виразно читати, переказувати легенди й народні перекази; зробити ілюстрації; для ІІІ—IV рівня — укласти звід неписаних козацьких правил; підготувати «поетичну хвилинку».
Додаток
Богатирі
Запорожці богатирі були — земля не держала! У нього, у того запорожця, сім пудів голова! А вуса в нього такі, що як візьме було він їх у руки та як розправить одного туди, а другого сюди, то і в двері не влізе, хоч би ті двері були такі, що через них і тройка коней з возом проскочила б.
Запорожці дванадцятьма мовами вміли говорити, із води могли сухими виходити. Коли треба, вміли на людей і сон насилати, й туман напускати, вміли й у річки переливатися. Вони мали в себе такі дзеркала, що, дивлячись у них, за тисячу верст бачили, що воно в світі робиться. Оце як іти куди в похід, то той, хто там у них був за старшого,— чи ватажок який, чи сам кошовий,— візьме в руки дзеркало, подивиться в нього та й каже: — Туди не йдім, бо там ляхи йдуть; і туди не йдім, бо там турки або татари заходять. А сюди йдім, бо тут аж нічогісінько немає…
Народні перекази та легенди. «Запорожці в урочищі Сагайдачному», українська література
Повернутися на сторінку Українська література