В. Симоненко, «Грудочка землі», українська література

В. Симоненко, «Грудочка землі», українська література

Хід заняття В. Симоненко, «Грудочка землі», українська література

II. «Поетична хвилинка»

Лебеді материнства
(Уривок)
Виростеш ти, сину,
вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою приспані тривоги.
Можеш вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.
За тобою завше будуть мандрувати
Очі материнські і білява хата.
І якщо впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі,
Стануть над тобою, листям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
(В. Симоненко)

Можливий коментар
Можна не погоджуватися з думками поета щодо вибору батьківщини, адже живуть люди і в чужих краях, досягають там успіхів, звикають, «пускають коріння». Але вони сильні тоді, коли пам’ятають землю своїх батьків, використовують кращі якості свого роду і народу. Слово «Батьківщина» повинно стати для кожного таким же святим, як слово «мати». Ось на які роздуми наводить нас вірш В. Симоненка. Приваблюють також його мелодійність, щирість і глибина думки, що утверджує найвищі цінності на землі.

III. Актуалізація опорних знань
Перевірка складених самостійно віршованих рядків, взаєморе-цензування та коментарі вчителя.

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя.
Чудовому українському письменникові Василю Андрійовичу Симоненку судилося коротке (всього 28 років!), але дуже яскраве творче життя, яке він продовжив у своїх віршах. Прочитаєш його рядки:

Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо, горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік… —

і відчуваєш, наскільки глибока його любов до рідної землі, свого роду й народу.
Василь Симоненко народився 1935 року в невеликому селі Біївці, що на Полтавщині. У нього було напівголодне, напівсирітське дитинство. Хлопець виростав без батька. Матері доводилося тяжко працювати, щоб заробити на шматок хліба. Допомагали дідусь та бабуся, які дуже любили свого кмітливого онука.
До школи була неблизька дорога — дев’ять кілометрів. Учителька згадувала, що Василь виділявся з-поміж інших учнів своїм бідним одягом і великим розумом. Навіть учителі не читали стільки, як їхній найкращий учень.
Вищу освіту Симоненко здобув у Київському державному університеті на факультеті журналістики. Працював у редакціях різних газет на Черкащині. Є автором кількох збірок поезії, казок «Цар Плаксій та Лоскотон», «Подорож у країну Навпаки».

2. Виразне читання вірша В. Симоненка «Грудочка землі».

3. Словникова робота.
Гомінливі, трепетні ліси — красиві, не спотворені людиною ліси, наповнені співом птахів, дика незаймана природа;
щастя непочате — велике, безмежне щастя;
радість невимовна і жива — велика радість;
силою своєю напуває — дає силу, наснагу;
у мене стукотить у грудях грудочка любимої землі — серце поета віддане рідній землі.

4. Обмін враженнями від прочитаного.
(Які почуття викликав цей вірш, на які слова й вислови ви звернули увагу, чому.)

5. Коментар
Народне прислів’я говорить: «Рідна земля і в жмені мила». Вирушаючи в далеку дорогу, українські мандрівники (чумаки, козаки) обов’язково брали з собою жменю землі як оберіг. Землею посипали голови новообраній козацькій старшині — щоб пам’ятала, звідки походить і кому зобов’язана своїм високим становищем.
В. Симоненко використовує образ жмені, грудочки землі зовсім у несподіваному значенні — як серце, що стукотить у грудях. Такий художній прийом (метафора — слова в переносному значенні) вражає, запам’ятовується, свідчить про великий поетичний дар автора.

6. Спостереження над текстом. Проблемні питання.

— Чи згодні ви з автором, що пісня — виразник дум і сподівань народу, його мудрості й життєвого досвіду? Обґрунтуйте свою думку.

— Визначте головні поетичні (художні) образи твору. (Ліси — природа, пісні, Вітчизна, грудочка землі — синівська любов до рідного краю)

— Назвіть образотворчі та оціночні епітети у творі. (Образотворчі: гомінливі, трепетні (ліси), ранньої (роси), бузтурботні (дні), (труд) людський, ніжні і замріяні (пісні). Оціночці: (Вітчизну) милу, любимої (землі), (радість) невимовна і жива, (щастя) непочате, (мовчали) величаво).
Примітка. Епітети «ніжні і замріяні» (пісні) одночасно можна віднести й до оціночних.

— Як ви оцінюєте за силою художнього впливу останні два рядки вірша?

7. Слово вчителя.
Інколи письменники використовують як художні засоби синоніми.

Синоніми — слова, однакові чи близькі за змістом, але різні за звуковою формою. У художньому творі використовуються з метою переконливішого доведення думки, надання більшої виразності висловлюванню.
(Запис до літературознавчого словничка.)
У вірші «Грудочка землі» автор теж використовує синоніми, наприклад, у другій строфі — «назавжди, навіки» — підкреслюється сила, остаточність вибору ліричного героя.

8. Виконання творчого завдання.
Доберіть синоніми до слів:
Вітчизна (Батьківщина); праця (труд); ласка (пестощі); турботи (клопоти); стежка (стежина, доріжка); радощі (веселощі).

V. Закріплення знань, умінь і навичок
— Козакові Мамаю сподобалися рядки із віршів В. Симоненка, які, на його думку, є афористичними (крилатими). Він просить записати ці слова до зошитів і прокоментувати, висловити своє до них ставлення.

Народ мій є! В його гарячих жилах
Козацька кров пульсує і гуде!
Праця людини — окраса і слава,
Праця людини — безсмертя її.
Бо ти на землі — людина.
Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок,
Є тисячі ланів, але один лиш мій.
… На світі той наймудрішій,
Хто найдужче любить життя.

VI. Домашнє завдання
Навчитися виразно читати вірш «Грудочка землі», вміти його аналізувати, зробити ілюстрації.
Підготувати «поетичної хвилинку».