Я. Качура. Повість «Іван Богун» — уславлення звитяжної боротьби українського козацтва проти ворогів рідного краю, українська література

Хід заняття Я. Качура. Повість «Іван Богун» — уславлення звитяжної боротьби українського козацтва проти ворогів рідного краю, українська література

II. «ПОЕТИЧНА ХВИЛИНКА»

Нема роду переводу
За рікою голубою
Три шляхи в Карпати.
Там Святвечір з колядою
Вчились віншувати.
Із-під криги, із-під льоду
Гонить хвиля воду.
Нема роду переводу
Та й не буде зроду!..
Загули мости кленові,
Розцвіли зірниці.
Довкіл столу всі братове,
Біля них — сестриці.
Рід великий, край багатий,
Лине пісня з поля:
Будем долю віншувати,
Щоб вродила доля.
Щоб дала нам щастя, вроду
І живлющу воду.
Нема роду переводу
І не буде зроду!
(М. Петренко)

Можливий коментар
Історія засвідчила, що «тому роду нема переводу, в котрім браття милують згоду». Дуже важливо, щоб громадяни однієї країни жили в мирі й злагоді, дружили зі своїми сусідами, а не воювали чи сварилися. Тоді в їхньому домі буде затишок і добробут. Ось які думки навіює ця поезія.

III. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання.
а) Виокремлення й переказ головних епізодів із I частини повісті «Іван Богун», детальний переказ II частини, прочитаної самостійно; висловлювання власних суджень про прочитане (які картини й епізоди запам’яталися найбільше, чому; що нового дізналися про характер головного героя — Богуна; чому так надихнула козаків на перемогу промова Б. Хмельницького; чому Хмельницький запропонував примирення і в чому виявилася підступність поляків);
б) пояснення вчителем слів та висловів, до яких у підручнику немає коментарів і які здалися учням незрозумілими;
в) огляд ілюстрацій.

2. Підсумкове слово
Україна майже триста років перебувала під владою Речі Посполитої. Польські пани відбирали в селян землі, пасовиська й ліси, а самих перетворювали на кріпаків. Вони зазіхали навіть на віру — прагнули покатоличити православне українське населення. Волелюбні українці повставали проти своїх гнобителів. Найбільш відомі селянські повстання під проводом Кшиштофа Косинського (1591—1593), Северина Наливайка (1595), Павла Бута (1637), Якова Остряниці (1638). Але ці стихійні виступи були розгромлені, а їх організаторів жорстоко покарано. Тільки визвольна війна 1648—1654 рр., яку очолив Богдан Хмельницький, принесла жадану перемогу. Перша битва, у якій було розбито вороже військо, відбулася на річці Жовті Води, про що ви й прочитали вдома у повісті «Іван Богун» Я. Качури.

V. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Виразне читання III частини з повісті «Іван Богун».

2. Словникова робота.
Ігумен — управитель або помічник настоятеля монастиря;
хутчій — швидше;
братія — монахи;
заступ — інструмент для копання;
шанці — окопи;
поспільство — селяни;
цеберка — відро;
залога — варта;
кип’яча живиця — гаряча смола;
харциз — злодій;
підстолій — військовий чин у польській армії;
ротмістр — офіцерський чин у кавалерії;
лайдак, бестія — ледар, розбійник;
корогва — прапор, а також військовий підрозділ польської кінноти (50—120 чоловік);
ребсля — розбишака, поганець.

3. Обмін враженнями від прочитаного.
(Що запам’яталося, чим сподобалося, у чому виявилася дотепність та кмітливість Богуна й козаків?)

V. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Литературний диктант (проводиться письмово; кожна правильна відповідь — 1 бал, оцінюється методом взаємоперевірки під керівництвом учителя, який диктує відповіді, або учнями-асистентами).

1) Хто взяв у полон Івана Богуна? (Полковник Чарнецький.)

2) З яким виглядом полонений Богун увійшов до княжих покоїв? (З виглядом байдужого презирства й мужності.)

3) Як поставився Ярема Вишневецький до Богуна? (Йому сподобалася гордість і мужність козака.)

4) Що запропонував Вишневецький Богунові? (Зрадити Хмельницького.)

5) Який бойовий прийом врятував Богуна під час його бою з Ви-шневецьким? (Перехоплення шаблі з правої руки до лівої.)

6) Як назвали гайдуки мужнього козака? (Характерником.)

7) Де відбулася перша переможна битва козаків з польським військом? (Під Жовтими Водами.)

8) Який мудрий і хитрий крок зробив Б. Хмельницький, щоб здобути перемогу? (Умовив реєстрових козаків перейти на бік повстанців.)

9) Чому Хмельницький запропонував полякам примирення? (Щоб даремно не проливати кров.)

10) Що вирішив укріпити Богун, щоб перетяти шлях просування польської шляхти вглиб України? (Вінницький монастир.)

11) До яких цікавих воєнних хитрощів вдався Богун під час облоги Вінницького монастиря? (Зробив ополонки на річці; зробив із стін льодові ковзанки; поставив макети гармат.)

12) Хто врятував Богуна під час нічної вилазки? (Його кінь.)

2. Гра «Хто найбільше (або хто останній) назве?»:

а) прізвищ українських героїв-козаків та їхніх прихильників, про яких згадується у повісті; (Богун, Хмельницький, Ко-сицький, Наливайко, Павлюк (Бут), Костяниця, Чорнота, Гуня, Глух, Гаврик, Немира, Тугай-Бей, Кривоніс, Голобля.)

б) прізвищ польських загарбників та їхніх прибічників; (Я. Вишневецький, Чарнецький, С. Потоцький, Барабаш, Шемберг, Сапєга, Ланцкоронський, Калиновський, Гуревич, Ржевуський, Рогальський.)

в) військових звань; (Гетьман, полковник, хорунжий, обозний, воєвода, ротмістр, підстолій.)

г) різних військових підрозділів, видів та родів військ; (Гайдуки, реєстрові козаки, курені, корогви, драгуни, рейтари.)

д) місцевостей, країн, інших географічних назв. (Україна, Польща (Жеч Посполита), Лубенський замок, Січ, Львів, Галичина, Західна Волинь, Північна Буковина, Жовті Води, Дніпро, Кам’яний Затон, Княжі Байраки, Великий Омелько, Варшава, Корсунь, Пилявка, Краснинський замок, Вінницький замок, Сутиски, Шаргород, Буг, Комаров, Глухів.)

VI. Домашнє завдання

а) Підготувати усні твори: I—II рівень — характеристика І. Богуна; III рівень — порівняльна характеристика І. Богу-на, Б. Хмельницького та Я. Вишневецького; IV рівень — висловлення суджень про майстерність письменника з наведенням фактів (вибрати з повісті приклади відомих художніх засобів, зразки описів, з’ясувати їхню роль у творі);

б) для бажаючих — прочитати всю повість повністю;

в) підготувати ілюстрації та «поетичну хвилинку».