В. Сухомлинський «Усмішка», читання
Хід заняття В. Сухомлинський «Усмішка», читання
III. Вивчення нового матеріалу
1. Розпитування.
1) Робота над скоромовкою.
Ніс Сміхунчик сміху міх —
Сміх розсипався на сніг.
2) Складіть слово із розкиданих складів.
| Жко | жок | жан |
| лі | ко | жок |
| ка | рі | ка |
| лу | жін | жух |
3) Прочитайте слова на «пеньочках».
| Ніс | руки | пень | там |
| ніс | роки | пень | там |
| ріс | руки | день | нам |
| ніс | раки | пень | дам |
4) Читання колонок слів, знаходження інших слів, що «сховалися» у запропонованих.
| Пиріг | осадок |
| ніжка | оранка |
| липень | магазин |
| жнива | листок |
| ведмідь | станція |
2. Бесіда.
— Ми продовжуємо працювати над творами В. Сухомлинського. Прочитайте, будь ласка, назву твору, з яким ми ознайомимося сьогодні.
Каусміш («Усмішка»)
3. Словникова робота. Читання слів учнями, пояснення їхнього значення.
| Ту | пала |
| по | вагом |
| ди | бає |
| ціп | ком |
4. Робота над текстом оповідання.
1) Вибіркове читання.
— Прочитати виділені речення.
— Хто головний герой твору?
— Як змінився настрій дівчинки?
2) Читання тексту учнями:
— «ланцюжком»;
— «буксиром»;
— «луною»;
— читання мовчки (до кінця).
6. Продовження роботи над текстом.
1) Постановка учнями запитань за змістом прочитаного.
2) — Чому змінився настрій дівчинки?
3) Вибіркове читання
— Прочитати:
а) опис травневого ранку;
б) опис портрета дівчинки;
в) опис портрета дідуся.
4) Знайти у тексті оповідання зачин, основну частину, кінцівку; прочитати виразно зачин і кінцівку.
5) Вправи для розвитку уважності.
— В якому абзаці тексту є такі словосполучення?
На зелених луках, тупала за метеликом, дід не усміхнувся, бабуся усміхнулася.
6) Прочитати ще раз виділені речення, подумати над їхнім значенням.
— Як ви вважаєте, у чому полягає головна думка оповідання?
IV. Підсумок уроку
— Який це твір про усмішку ми читали раніше? Хто його автор? Який він за жанром?
— Чи подібні ці два твори між собою? Чим саме?
В. Сухомлинський «Усмішка», читання
Великий Кобзар. Т. Г. Шевченко «Вітер з гаєм розмовляє…»; «Садок вишневий коло хати…», читання
Хід заняття Великий Кобзар. Т. Г. Шевченко «Вітер з гаєм розмовляє…»; «Садок вишневий коло хати…», читання
І. Актуалізація опорних знань
1. Гра «Вставте пропущені букви».
— Прочитайте вірш і назвіть його автора.
Вч_тьс_, бр_т_ м_ї,
д_м_йт_, ч_т_йт_,
ч_ж_г_ н вч йт сь
і св_г_ н_ ц_р_йт_сь.
— Так, це рядки із відомого Т. Г. Шевченка.
2. Гра «Переплутанка».
— Відновіть порядок слів у рядках відомого вірша Т. Г. Шевченка.
вода, з-під, Тече, явора,
на, яром, долину,
над, водою, Пишається,
калина, Червона,
калинонька, Пишається,
молодіє, явір,
їх, верболози, кругом, а,
зеленіють, Й, лози.
II. Повідомлення теми й мети
1. — Ви, мабуть, вже здогадалися, що сьогодні ми будемо знайомитися з творами відомого поета і художника, геніальною особистістю і водночас людиною, рідною і близькою кожному українцеві,— Т. Г. Шевченком.
2. Демонстрація портрета Т. Г. Шевченка.
3. Бесіда «Що ви знаєте про життя і творчість поета?»
4. Вікторина «З якого твору?»
На дошці записані слова, за якими учні повинні впізнати вірш.
1) Землю. Барвінок. Жайворонок. Соловейко. («Встала весна…»)
2) Горою. Неволі. Сонепко. Веселка. («Зоремоя вечірняя…»)
3) Жайворонок. Зозуленька. Луна. Плугатар. («Вранці»)
III. Вивчення нового матеріалу
1. Слово вчителя.
— Так, у Шевченкових віршах відчувається душа українського народу…
У1845 році поет закінчив Петербурзьку Академію мистецтв (демонстрація автопортрету Т. Шевченка 1845р.) і поїхав у Київ. Тут він працював художником в археографічній комісії, став членом таємного товариства — Кирило-Мефодіївського братства, яке боролося проти панів і царя.
Як члена цього братства Шевченка було заарештовано. Він опинився у страшних казематах Петропавлівської фортеці в Петербурзі. Кількаметрові стіни камери заховали Тараса від всього світу, але не вбили Божої іскри митця — заарештований поет після огидних допитів пише вірші! І серед них — сонячний твір «Садок вишневий коло хати…».
2. Робота над віршем «Садок вишневий коло хати…».
1) Словникова робота.
Хрущі — червоно-бурі жуки (демонстрація малюнка);
зіронька встає — сходить на небо.
2) Запитання для перевірки уважності.
— Хто подає вечеряти?
3) Показове читання поезії вчителем напам’ять.
4) Перевірка первинного сприймання вірша дітьми.
— Хто подає вечерю?
— Звідки повертаються дівчата?
— Де вечеряє сім’я?
5) Повторне читання вірша учнями.
6) Фізкультхвилинка.
— Яка пора дня зображена у вірші? Вечір… Уявімо дітей коло цієї хати. Вони граються. Одна з таких ігор — «Подоляночка». Давайте й ми зробимо вправи під слова цієї дитячої ігрової пісні.
7) Повторне читання вірша окремими строфами.
8) Бесіда.
— Із скількох строф складається вірш?
— Яка пора року змальована у творі?
— Як відтворено весняний сільський вечір в Україні?
— Назвіть предмети, зображені у вірші, які ви сприймаєте зором, а потім ті, які відчуваєте слухом.
9) Коментар учителя.
— П’ятнадцятьма рядками вірша Шевченко передав образ України: вишневий садок, хрущі над вишнями, дівчата, які, стомлені важкою панською роботою, з піснею повертаються додому, біля хати вечеряє селянська родина. Все-все тут символізує Україну. Щось величне та вічне, пронизане ідеєю добра, відчувається в поезії. А ще — глибока людяність і сердечність у взаєминах. А яка краса оточує цю українську родину! Краще й не скажеш!
І автор — тут! Чи відчуваєте ви його душу в словах «зіронька», «соловейко», «маленьких діточок»? Так, душа поета — в любові.
Вірш покладено на музику великим українським композитором Миколою Лисенком. Прослухаємо її.
10) Прослухування аудіозапису пісні «Садок вишневий коло хати…».
3. Робота над віршем «Вітер з гаєм розмовляє…».
1) Словникова робота. Скіпка — велика хвиля.
2) Читання поезії вчителем.
3) Перечитування вірша учнями.
4) Робота над образними висловами.
— Про що розповідає поет у вірші? (Про одинокий човен)
— Як ви розумієте вислови: «вітер з гаєм розмовляє», «погралися гори-хвилі», «скіпок не стало»?
5) Робота над ілюстрацією до вірша.
6) — Знайдіть і прочитайте слова і вирази, які передають роздуми поета, змальовують картини тиші і неспокою в природі.
7) Робота над виразністю читання.
— Визначте темп читання кожної строфи.
— Які почуття слід передати інтонацією?
III. Перевірка засвоєних знань
Тести
Вставте потрібні слова у рядки з віршів.
1. «Хрущі над… гудуть…»
а) сливами;
б) вишнями:
в) нами.
2. «Сім’я вечеря коло…»
а) столу;
б) вишні;
в) хати.
3. «А мати хоче научати, так… не дає…»
а) батько;
б) соловейко;
в) дочка.
4. «Поплив човен в… море…»
а) чорне;
б) темне;
в) синє.
IV. Підсумок
— Поміркуйте над прислів’ями.
Нема в світі України, немає другого Дніпра.
Рідний край — земний рай.
Людина без Вітчизни — як соловей без пісні.
— Чи відображають ці прислів’я тему нашого сьогоднішнього уроку?
— Чим вам сподобався урок?
— Що нового ви взяли з уроку?
Великий Кобзар. Т. Г. Шевченко «Вітер з гаєм розмовляє…»; «Садок вишневий коло хати…», читання
Повернутися на сторінку Читання