Я. Качура, «Іван Богун», українська література
Хід заняття Я. Качура, «Іван Богун», українська література
II. «Поетична хвилинка»
Рідна мова
(Уривок)
Мова рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
Тільки камінь має.
Як ту мову мож забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила?
Як ту мову мож забути?
Тож звуками тими
Ми до Бога мольби слали
Ще дітьми малими;
У тій мові ми співали,
В ній казки казали,
У тій мові нам минувшість
Нашу відкривали.
(С. Воробкевич)
Можливий коментар
До якої б національності не належала людина, у якій країні б не жила, вона має знати рідну мову, поважати її, як і поважати та знати мову того народу, серед якого живе. За допомогою мови ми спілкуємося, отримуємо інформацію, вчимося, засвоюємо досвід минулих поколінь. Без мови людина не була б людиною. А хто зневажає свою рідну мову, той зневажає свою матір, яка цієї мови навчила. Ці поетичні рядки змушують нас знову замислитись над своїм ставленням до мови, відкривають усе її багатство.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання.
а) Виразне читання вірша В. Сосюри «Зима», висловлювання суджень про цей поетичний твір;
б) зачитування самостійно дібраних прикладів епітетів з коментарем вчителя.
IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
1. Слово вчителя.
Сьогодні ми ознайомимося із творчістю відомого українського письменника Якова Дем’яновича Качури. Народився він у чудовому селі Юрківка на Поділлі, що славилося добрими і щирими людьми.
У житті Я. Качури було багато тяжких випробувань: наймитування, гіркі поневіряння під час Першої світової війни, участь у Другій світовій…
Яків Качура став безстрашним воїном. Але, на жаль, не дочекався омріяного Дня Перемоги. На Донеччині він потрапив у полон до фашистів. Страшні дні у концтаборі не зламали письменника. Він продовжував боротися — оголосив голодування. Мужньо зносячи голод і біль, Яків Качура лише презирливо усміхався до ворогів та їхніх прислужників.
А в листах Яків Дем’янович із ніжністю писав своєму маленькому синові: «Ромочко, коли твій татко прийде з війни, він тебе довго носитиме на руках, як колись носив. І вже не заборонятиме тобі сидіти за своїм столом і писати «Богуна»…».
Ромчик так і не дочекався батька. Але і йому, і нам, сучасним читачам, письменник залишив у спадок свої чудові твори, і серед них — історичну повість «Іван Богун», уривки з якої ми читатимемо.
«Іван Богун» — це історична повість. Історичними називають такі художні твори, у яких змальовуються історичні події, герої цих історичних подій, дається їхня характеристика й оцінка.
Повість — це великий за обсягом епічний твір, у якому детально розповідається про багато подій з життя дійових осіб.
У повісті Я. Качури «Іван Богун» поряд із вигаданими діють реальні історичні особи, тому нам цікаво буде дізнатися, як їх описуює автор.
2. Учнівські повідомлення.
Матеріали для повідомлень.
Іван Богун (рік народження невідомий — загинув 17 лютого 1664 р.) — герой визвольної війни українського народу проти панської Польщі, військовий діяч. Походив із дрібної української шляхти. Влітку 1648 року очолював селянські повстанські загони на Брацлавщині. Обраний кальницьким полковником, Богун відзначився 1651 року під час оборони Вінниці, виявив неабиякий талант полководця й особисту хоробрість у Берестецькій битві (1651 р.). Наприкінці 1654 — на початку 1655 року Богун керував героїчною обороною Умані. Під керуванням Богуна козаки брали участь в Охматовській битві 1655 року й допомогли українсько-російським полкам розбити польське військо. Після переходу І. Ви-говського на бік Польщі Богун підняв проти нього повстання.
1662 року польська влада ув’язнила Івана Богуна. 1663 року польський король звільнив Богуна і віддав під його командування правобережні козацькі полки. Але на початку 1664 року Богун був звинувачений у таємних стосунках з російськими та українськими лівобережними козаками і розстріляний поблизу міста Новгорода-Сіверського.
Ярема Вишневецький — український магнат (великий поміщик), який ще юнаком зрікся православ’я, прийнявши католицьку віру. Під час визвольної війни 1648—1654 рр. жорстоко розправлявся з українським населенням. 1648 року втік до Львова.
3. Виразне читання I частини твору.
(I частина — від початку до першої історичної довідки «Майже триста років Україна була під владою Речі Посполитої…»; II частина — битва біля Жовтих Вод, напад на польських воїнів татарської кінноти, загибель Стефана Потоцького — третє скорочення тексту; III частина — оборона Вінницького замку під керівництвом Богуна.)
4. Словникова робота.
Шляхта — польське дворянство, вищий стан;
вщент — повністю;
безпеченство — безпека;
гарцювання — вправи на конях;
хлопи, хлопство — селяни, найнижчий суспільний стан у панській Польщі;
лотр — розбійник;
Жеч Посполита — Польща;
гідра — міфічна потвора, у якої відрубували голови, а вони відростали знов;
ойчизна — вітчизна;
сирівець — мотузки з невичиненої шкіри;
гайдуки — легко озброєні польські та угорські воїни;
стрій княжих покоїв — убрання княжих кімнат;
бранець — полонений;
інстинктивно — мимоволі;
саркастично — глузливо, насмішкувато;
нобілітація — перехід у шляхтичі;
паля — засіб катування і страти;
булава — ознака гетьманської влади;
ятаган — холодна зброя, нагадує зігнуту шаблю чи кинджал;
кунтуги — верхній одяг;
«Єзус, Марія!» — вигук, рівнозначний «О Боже!»;
п’ядь — тут: клаптик;
характерник — чарівник, чаклун;
хорунжий — командир військового підрозділу кінноти у 50—120 осіб;
челядь — слуги.
5. Обмін враженнями від прочитаного. (Що запам’яталося найбільше, чому?).
6. Евристична бесіда, виконання дослідницько-пошукових завдань.
— Який вигляд мав полонений Іван Богун? Як він тримався перед ворогами? Підтвердіть свою думку словами з тексту.
— Які думки опанували Яремою Вишневецьким, коли він дивився на розв’язаного Богуна?
— Як відповів Богун на пропозицію Вишневецького і чому?
— Перекажіть сцену бою на шаблях. Як вона характеризує його учасників?
— Що свідчить про силу, мужність та патріотизм Богуна, про його веселу, життєрадісну вдачу? Підтвердіть свою думку словами з тексту.
V. Закріплення знань, умінь і навичок
1. Практичне завдання.
Козак Мамай у захопленні від повісті, від її мужніх героїв-козаків. Він згадав прислів’я про козаків, от тільки пам’ятає лише початки. Знайдіть до цих прислів’їв кінцівки.
Без гетьмана …
Слава не поможе …
Щирий козак …
До булави …
Козацькому роду …
Слова для довідки. Треба голови; військо гине; нема переводу; ззаду не нападе; а про себе розкаже.
2. Характеристики героїв
Іван Богун | Ярема Вишневецький |
Слова для довідки. Відважний, мужній, підступний, сміливий, жорстокий, сильний, вправний, патріотичний, зрадливий, рішучий, винахідливий, розумний, гордий, гідний, лютий, хвалькуватий, зарозумілий, пихатий, непідкупний, дотепний.
VI. Домашнє завдання
Навчитися виразно читати й переказувати I та II частини твору (II — прочитати самостійно), вміти висловлювати свою думку про них; вміти виокремлювати головні епізоди, описи; зробити ілюстрації; підготувати «поетичну хвилинку».
Я. Качура, «Іван Богун», українська література
Повернутися на сторінку Українська література, шкільна програма