В. Винниченко, «Федько-халамидник». Протиставлення добра злу в оповіданні, українська література

В. Винниченко, «Федько-халамидник». Протиставлення добра злу в оповіданні, українська література

Хід заняття В. Винниченко, «Федько-халамидник». Протиставлення добра злу в оповіданні, українська література

II. «Поетична хвилинка»

Вербові стежки
Біля яру, біля стежки
Одягла верба сережки.
Головою хилитала,
Потихесеньку питала:
— Де ота біленька хатка,
Що гарнесенькі дівчатка?
Хай би вибігли до стежки,
Подарую їм сережки.
(Ліна Костенко)

Можливий коментар
Надворі весна. Або скоро весна. Однією з перших вітає її верба пухнастими сережками — «котиками», як їх називають у народі. І ці розквітлі бруньки на верболозі, ніби малесенькі живі створіння, гріють душу, вселяють надію на те, що незабаром настане весняне буяння трав, дерев і квітів. Тим і приваблюють нас ці поетичні рядки.

III. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання.
а) Зачитування, переказ епізодів, які запам’яталися найбільше, з обґрунтуванням;
б) перевірка планів, складених учнями до II частини оповідання із взаєморецензуванням та коментарем вчителя;
в) огляд ілюстрацій.

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Виразне читання.
III частина оповідання «Федько-халамидник» (від слів «Толя аж задихався, дивлячись, як Федько перебирався по крижинах.» до кінця).

2. Словникова робота.
Хутенько — швиденько;
розтерявся — розгубився;
заклякла — замерзла, заніміла;
торсонула — смикнула, штовхнула;
тоски — суму;
очистіть — звільніть;
чижик — пташка.

3. Обмін враженнями від прочитаного.
Чи очікували ви такий страшний кінець, чи логічно до кінця були розкриті характери героїв.

4. Спостереження над текстом.

1) Знайдіть у тексті місце, де пояснюється, чому Толя вирішив теж, як Федько, піти на кригу; зробіть висновок.

2) Знайдіть вислови, які пояснюють, чому Федько не зупинив Толю і навіть дав свою палицю; зробіть висновок.

3) Заповніть таблицю, яка б показувала поведінку Федька і Толі в екстремальній ситуації — на крижині:

Федько

Толя

Переживає за Толю, підбадьорює його, дає слушні поради;
сміливо йде рятувати панича;
не розгубився, коли провалився у воду;
не мігши схопити шворку закляклими від холоду руками, схопився зубами;
бігав і махав руками, щоб зігрітися.

Толі здалося, що переходити по крижині річку зовсім легко. Але він не був такий сильний, тренований, спритний, як Федько, тому, коли ступив на крижину і її понесло, розгубився;
стояв, плакав з розпачу;
коли Федько врятував Толю, а сам провалився у воду, Толя не подав йому палицю, хоч міг.

4) Знайдіть у тексті й зачитайте, як поводилися після Федькової і Толиної пригоди:
батько Толі —
мати Толі —
мати Федька —
батько Федька —
Федько —
Толя —
Висловіть своє ставлення до їх поведінки.

5) Відшукайте в тексті приклади, які б свідчили про майстерність письменника.
(Вживає порівняння, слова в переносному значенні, синоніми, діалоги, емоційно забарвлену лексику)

5. Проблемні питання та завдання.

1) В оповіданні постійно стикаються добро і зло, честь і безчестя, милосердя і черствість. Наведіть їх приклади.

Добро	Зло
Правдивість Федька, його сміливість, героїчний вчинок — врятування Толі з криги на річці; захист Толі від батьківського гніву	Недисциплінованість, відчайдушність, розбишакуватість Федька; черствість, підлість, пихатість Толі; неуважність батьків Федька, їхня бідність і приниженість

2) Чому, на ваш погляд, Федько чи не вперше в житті сказав неправду батькові Толі, обмовивши себе?
— На що натякає автор, який у характеристиці Толі кілька разів підкреслює, що він дитина вихована, делікатна?
(Це зовнішня вихованість, подумки Толя називав Федька «мурло репане», зневажав; боявся висловити свою думку, робив підлість ізпідтишка.)

6. Слово вчителя.
Оповідання В. Винниченка «Федько-халамидник» належить до епічних творів, епосу.

Епос — один із основних літературних родів (поряд з лірикою і драмою), у творах якого життєвий зміст розкривається у формі авторської розповіді про людей і події. Часто автор ніби відсутній або виступає у ролі стороннього глядача, що прагне об’єктивно розповісти про якісь процеси зовнішнього життя, про поведінку і переживання персонажів у певних обставинах, про ставлення цих персонажів до різних життєвих явищ, до інших людей.
(Запис до літературознавчого словничка.)

Основні епічні жанри: літературна казка, легенда, оповідання, новела, художній нарис, повість, роман, епопея.

Способи викладу матеріалу в епічному творі.

Розповідь — це повідомлення письменника про події в житті дійових осіб, про їхні думки, почуття й переживання.

Опис — зображення письменником місцевості, де відбувається дія, природи (пейзаж), зовнішнього вигляду осіб (портрет), внутрішньої частини приміщення (інтер’єр).

Монолог — поширене висловлювання однієї особи.

Діалог — розмова двох осіб.

Полілог — розмова багатьох осіб.

Прийоми зображення героя в епічному творі:
— зображення зовнішності персонажа (літературний портрет);
— відтворення вчинків, поведінки героя;
— розкриття його настроїв, роздумів, переживань;
— показ його ставлення до батьківщини, людей, своїх обов’язків, праці, матеріальних і духовних цінностей, різних подій та явищ суспільного й особистого життя;
— характеристика героя іншими персонажами;
— авторська характеристика;
— розкриття індивідуальних особливостей мови (лексичний запас, побудова речень, улюблені слова, вислови, вживання прислів’їв та приказок, манера говорити);
— описи (пейзаж, інтер’єр та інші).

V. Домашнє завдання
Навчитися виразно читати, переказувати ІІІ частину оповідання; скласти план. Підготувати «поетичну хвилину».