Літературний портрет (за оповіданням А. Тесленка «Школяр»), українська література

Літературний портрет (за оповіданням А. Тесленка «Школяр»), українська література

Хід заняття Літературний портрет (за оповіданням А. Тесленка «Школяр»), українська література

II. «Поетична хвилинка»

Бузиновий цар
У садочку-зеленочку
Ходить вишня у віночку.
Хтось їй грає на дуду,
Подивлюся я піду.
Баба каже: — Не ходи!
Темні поночі сади.
Там, де вітер шарудить,
Бузиновий цар сидить.
Брови в нього волохаті,
Сиві косми пелехаті.
Очі різні, брови грізні,
Кігті в нього як залізні,
Руки в нього хапуни —
Так і схопить з бузини!
Я кажу їй: — Бабо, ні!
Очі в нього не страшні.
На пеньочку, як на троні,
Він сидить собі в короні.
Грає в дудку-джоломію,
Я заграв би, та не вмію.
А навколо ходять в танці
Квіти — всі його підданці.
Є оркестри духові,
Равлик-павлик у траві.
Є у нього для настрашки
Славне воїнство — мурашки.
Три царівни бузинові
Мають кожна по обнові.
Невсипущі павуки
Тчуть серпанки і шовки.
На царевій опанчі
Зорі світяться вночі.
Він сидить у бузині,
Усміхається мені!
(Ліна Костенко)

Можливий коментар
Замість страховиська, яке змалювала онукові бабуся, дитина уявила красиву, радісну картину — бузиновий цар у коштовному одязі, на якому світять зорі, грає на сопілці, навколо нього танцюють його піддані — квіти, а військо його — мурашки, і то лише «для настрашки». Бузинові царівни красуються в обновах — серпанках та шовках, що зіткали їм невсипущі павуки. І бузиновий цар — зовсім не для того, щоб хапати дітлахів, а щоб радіти, веселитися й усміхатися разом з ними. Світлим, оптимістичним настроєм приваблює ця поезія.

ІІІ. Формування і вдосконалення вмінь та навичок

1. Слово вчителя.
Як ви вже помітили, в художньому творі досить часто використовуються різні описи — описи природи, тварин, рослин, речей. Вони потрібні для того, щоб читач яскравіше уявив місце, час подій, обстановку, настрій, думки та переживання героїв.
Нерідко трапляються в оповіданнях, казках, повістях, навіть у віршах (згадайте сьогоднішню «Поетичну хвилинку») і описи-портрети.
Портрет — це опис зовнішності дійової особи в літературному творі
(Запис до літературознавчого словничка.)
Портрети бувають, як ви знаєте, і живописні. Талановиті художники можуть відтворити не лише зовнішність людини, а і її настрій, переживання, навіть характер.
Але літературний портрет має змогу подати це глибше й детальніше, залишаючи простір для уяви й фантазії читача.

2. Перегляд живописних портретів, підготовлених учителем та учнями, визначення їхніх особливостей.

3. Підготовка до усного твору — опису зовнішності людини за планом.

План опису зовнішності (портрета )

1. Ім’я (прізвище та по батькові) людини, яку описують.
2. Її вік, рід занять (де навчається, працює).
3. Форма обличчя, його вираз, характерні риси.
4. Форма і колір очей, вигляд і колір волосся, брів, форма носа.
5. Зріст, хода.
6. Особливості вдачі (характеру).
7. Основні елементи одягу.
8. Поведінка в колективі, ставлення до людей.
9. Улюблене заняття.
Як бачимо, поняття літературного портрета ширше, ніж живописного.

Матеріали для розповіді.
Вік: молодий, старий, юний, двадцятилітній, … ;
рід занять: школяр, лікар, інженер, бізнесмен, агроном;
обличчя: кругле, продовгувате, овальне, повне, худорляве, рум’яне, бліде, ніжне, стомлене, засмагне, просте, виразне;
вираз обличчя: привітний, зосереджений, серйозний, доброзичливий, сумний, радісний, кислий;
очі: великі, маленькі, сірі, блакитні, сині, зеленаві, карі, чорні, ясні, проникливі, хитрі, лукаві;
погляд: задумливий, уважний, гострий, байдужий, веселий, сумний, спокійний, проникливий, привітний, непривітний, підозрілий;
ніс: прямий, рівний, невеличкий, з горбинкою, кирпатий, тонкий, довгий;
рот: маленький, великий, широкий;
губи: тонкі, повні, яскраві, бліді, безкровні, стиснуті;
брови: рівні, чорні, тонкі, широкі;
волосся: біляве, темно-русе, чорне, русяве, каштанове, фарбоване, пишне, довге, коротке, пряме, хвилясте, сиве, густе, темне, кучеряве;
постать (постава, статура): висока, низька, середнього зросту, струнка, широкоплеча, кремезна, зграбна, незграбна;
риси вдачі людини: весела, сумна, дотепна, вольова, сувора, стримана, нестримана, дратівлива, похмура, життєрадісна, мрійлива.

При складанні опису зовнішності (портрета) не обов’язково використовувати усі пункти плану. У художньому творі трапляються, як правило, елементи портрета в різних епізодах, хоч бувають інколи й одразу докладні описи зовнішності.
При описі конкретної людини (друга, однокласника, знайомого) необхідно дотримуватися такту, не підкреслювати фізичних вад і недоліків зовнішності, не говорити чи писати того, що було б неприємно цій людині.

4. Виконання творчого завдання (на вибір):

1) опишіть зовнішність кого-небудь із рідних, друзів у хвилини радості (гніву) чи за якимось заняттям;

2) опишіть зовнішність однокласника (однокласниці) і запропонуйте товаришам вгадати, хто це;

3) уявіть ситуацію: ваш товариш (товаришка) загубився (загубилась) під час екскурсії до великого міста; треба описати його (її) зовнішність черговому у відділенні міліції;

4) опишіть одного з перехожих, на якого ви звернули увагу, й спробуйте за зовнішністю, одягом, манерами, ходою визначити настрій, професію людини.

IV. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Козак Мамай хоче, щоб ви описали його зовнішність (за картиною чи з уяви); Олесь Кмітливець — і собі не проти, але тут може допомогти лише ваша уява у відповідності до того, що ви про нього знаєте (які завдання його цікавлять, як він уміє сперечатися і под.).

2. Вікторина від Олеся Кмітливця «Чий це портрет?»
(Кожна правильна відповідь — 2 бали.)

1) …Такий школярик гарнесенький був: сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка. Та ще ж такий чорнобривенький, білолиценький, носик невеличкий, щічки круглесенькі, ще й чубок кучерями. (Миколка з оповідання А. Тесленка «Школяр»)

2) (Йому) було літ дванадцять. Він був найстарший у сім’ї. …На блакитні очі в білявого (хлопчика) набігли сльози. (Василько з оповідання М. Коцюбинського «Ялинка»)

3) …Батько взяв його з собою і, не кажучи ні слова, попровадив трепечучого вниз вигоном …зовсім у зміненім виді, у нових чобітках, у новім повстянім капелюшку і червоним ременем підперезаного… (Гриць з оповідання І. Франка «Грицева шкільна наука»)

4) Народ усе широкоплечий, вусатий, бравий. … голови голили. Тоді ще мода була носити чуприну, то оце в кого довга — візьме й обмота кругом вуха. Жупани, пояси, шапки, сап’яни на них були дорогі. По боках і позад сідла у кожного пістолі, шабля. А на конях як їздять! (Запорожці з народної легенди «Запорожці в урочищі Сагайдачному»)

5) Ідуть, коли бачать — хатка вбога стоїть, і дівчина виходить з хати дуже гарна. Як зірочка ясна, а бідна така, що лата на латі. (Наречена найменшого брата з казки «Названий батько»)

6) Була вона й сама така пухка, як мох. Мала довгу вовничку, що, мов шовком, вкривала все її тільце. Сама тільки мордочка була голенька й нагадувала садову жовто-фіалову квіточку — «братки». Та були ще в неї голенькі зісподу, рожеві лапки. (Хуха-Моховинка з однойменної казки В. Короліва-Старого)

Літературний портрет (за оповіданням А. Тесленка «Школяр»), українська література

Повернутися на сторінку Українська література, шкільна програма

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *