«Я і мій телевізор» (за В. Кавою). В.Сухомлинський «Як Микола став хоробрим», «Веселе слово», читання

«Я і мій телевізор» (за В. Кавою). В.Сухомлинський «Як Микола став хоробрим», «Веселе слово», читання

Хід заняття «Я і мій телевізор» (за В. Кавою). В.Сухомлинський «Як Микола став хоробрим», «Веселе слово», читання

І. Вправи для вдосконалення техніки читання

1. Розчитування за таблицею (склади зі збігом приголосних звуків).

2. Вправи з цифровими таблицями Шульте.

3. Читання скоромовки.

II. Підготовка до сприймання нового матеріалу

1. Відгадування загадки.

Ось так дім — одне вікно,
Кожен день в вікні кіно. (Телевізор)

2. Хвилинка етимології.

— Знайдіть і прочитайте у словниках тлумачення цього слова.

3. Гра «Визначте, який це текст».
— Послухайте текст про телевізор. Визначте, який він — науково-популярний пи художній.
(Вчитель читає текст із додаткової літератури.)

III. Повідомлення теми. Робота над заголовком твору
— Прочитайте назву твору Віктора Кави. Поміркуйте, про що у ньому може йти мова.
— Зробіть своє передбапення й обґрунтуйте його.
— Художній чи науково-популярний твір може бути з такою назвою?

IV. Робота над темою

1. Опрацювання оповідання «Я і мій телевізор» (за В. Кавою).
1) Словникова робота.
а) Читання «пірамідок» слів, тренування у швидкості читання.
• байдуже подалося засиджуєшся
• бідкалася похнюпилися скалатнулися
• кінострічка мекаєш-бекаєш мультиплікаційні
б) Тлумачення незрозумілих слів.
Гангстери — бандити.
Знічев’я — від нічого робити.
в) Робота над висловами.
Вхопив слова вухами; пропустив повз вуха; кров з носа треба.
— Чи чули ви такі вислови? Який з них можете пояснити?
— Читаючи твір, зверніть увагу, в якому значенні вжив їх автор.
2) Читання тексту учнями. Перевірка первинного сприймання. Початок тексту до слів «Під вечір четвертого дня…» учні читають вголос «ланцюжком», а далі до кінця — мовчки.
— Коли і де відбувалися описані події?
— Як довго вони тривали у часі?
— Назвіть усіх дійових осіб оповідання. А хто головний герой твору?
3) Аналіз змісту твору з елементами вибіркового питання.
— Яке домашнє завдання виконував Вітя? Кому він не хотів завдавати кривди, не описавши твір?
— Прочитайте, як Вітя згадує про вчительку.
— Знайдіть, як Вітя розмірковував про зміст свого твору. Чому хлопчик змінив свій задум? Про що це свідчить?
— Прочитайте тільки текст твору, що склав Вітя.
— Чи сподобалися вам канікули, які провели хлопці? Поясніть свою думку.
— Чи погоджуєтесь ви із висновком Віті, який він зробив у своєму творі?
— Які рядочки твору викликали у вас посмішку? Пропитайте.
4) Вправи для розвитку швидкості читання.

Гра «Чи були такі речення в тексті?»
Ну, дописуй, я не буду тобі заважати. (Так)
Я встав уранці, вмився, наївся і пішов на вулицю (Ні)
Вітя труснув головою, для чогось посмикав носа. (Так)
Вітя сумно і скорботно похитував головою. (Ні)
Скалатнулися їхні серця — надвір, негайно надвір! (Так)
Невже на цьому тижні майстер не відремонтує телевізор? (Ні)
5) Висновки.
— Яким ви уявляєте Вітю і Мітька? Що схвалюєте, а що засуджуєте у поведінці головного героя?
— Як ви думаєте, наступні канікули Вітя проведе теж перед телевізором?
— Як ви хочете провести свої канікули?

2. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського «Як Миколка став хоробрим».
1) Учні самостійно читають оповідання. Для перевірки розуміння прочитаного можна запропонувати текст.
а) Де відбулася подія? (У полі, біля школи, в саду)
6) Де було гніздо пташки? (На ялині, на дубі, на тополі)
в) Що трапилося у пташок? (Впало гніздо, випало пташеня.)
г) Яким був Миколка? (Боязким, сильним, сумним)
д) Що зробив хлопчик? (Пішов далі, поклав пташеня у гніздо, пішов шукати когось сміливого.)
е) Що хлопникові вдалося перебороти у собі? (Гнів, страх, байдужість)
2) Читання оповідання за особами.
3) Розвиток зв’язного мовлення (творче завдання).
— Які почуття переживав хлопчик?
— Пофантазуйте, як можна продовжити оповідання.

3. Опрацювання веселинок.
Діти самостійно читають веселинки, визначають дійових осіб. Далі читають їх за особами. Можна провести конкурс «Кращі гумористи» (діти в парі готують одну веселинку на вибір, виступаючи перед однокласниками. Спільно визначають, у чийому виконанні веселинка звучить найкраще).