Л. Глібов «Коник-стрибунець», читання

Л. Глібов «Коник-стрибунець», читання

Хід заняття Л. Глібов «Коник-стрибунець», читання

I. Мовна розминка
— Послухайте групу слів і виділить в ній «зайве» слово. А ті слова, що залишилися, назвіть одним узагальнюючим словом.

Комар, метелик, жук, горобець, мураха. (Зайве — «горобець»; всі інші — комахи.)
Зозуля, голуб, орел, соловейко, муха. (Зайве — «муха»; всі інші— птахи.)
Барвінок, фіалка, мак, береза, троянда. (Зайве — «береза»; всі інші — квіти.)

II. Розпитування

Гра «Чиє такий предмет ?»
Діти отримують картки з групами слів, читають їх на одному мовному видиху. Тоді учні визначають, чи існують ті предмети або явища, які позначають ці слова.

Зразок картки
1. Кущ, баж, мед, вім, лук, ніч, гач, сад.
2. Буря, нота, діту, птах, ірек, рюза.
3. Хлопці, цукада, квітка, оповивання.

III. Повідомлення теми і мети

IV. Опрацювання байки Л. Глібова «Коник-стрибунець»

1. Підготовка до сприймання казки.
— Герої наступної байки, на відміну від попередньої, мають спільну ознаку — вони комахи. А які — дізнаєтесь, відгадавши загадки.

Стрибає пружина —
Зелена в неї спина —
З трави на стеблину,
З гілки на стежину. (Коник-стрибунець)

Тисяча тисяч бондарів
Роблять хату без дворів. (Мурахи)

— Чи доводилось вам бачити цих комах?
— Де живуть мурахи? Що ви знаєте про цих комах?
— Чи спостерігали за їхньою поведінкою?
— Коник-стрибунець живе на луках. З місця на місце пересувається, перелітаючи й стрибаючи. Живиться дрібними комахами й рослинами. Коники утворюють звуки, потираючи нога об ногу. Якщо до них наблизитися, вони припиняють стрекотання, і знайти їх у траві майже неможливо.

2. Слухання байки. Перевірка первинного сприймання.
— Мураха і Коник-стрибунець є дійовими особами наступної байки Леоніда Глібова. Прочитайте її назву.
— Послухайте байку і скажіть, з яким проханням звернувся Коник до Мурахи.
— Хто був працьовитим? А хто — безтурботним?

3. Словникова робота.
Вдатний
співучий
розкошував
розгулявся
співав
байдуже
проворний
веселий
— Якою частиною мови є слова першої колонки? А другої?

4. Повторне читання байки.
— Простежте, як і чому змінювалась поведінка Коника.

5. Аналіз змісту байки з елементами вибіркового читання.
— Яким був Коник? Прочитайте його опис. Яким було його життя влітку?
— Як змінилася його поведінка? Прочитайте.
— Із чим це пов’язано? Прочитайте, що просив Коник Мураху. Що відповів йому Мураха? Прочитайте ще раз мовчки слова, що на дошці (зі словникової роботи). Подумайте, які риси характеру Коника вони підкреслюють. (Байдужість, безтурботність, лінощі)
— Хто вам сподобався? А чию поведінку засуджуєте?
— Знайдіть слова, в яких передано головну думку байки. Що автор засуджує в ній? Від яких рис характеру застерігає нас?

6. Робота над виразністю читання байки.
— Знайдіть речення, в яких міститься звертання. Із якою інтонацією їх слід читати? («Дядьку, он зима біліє!»; «Порятуй, порадь, земляче…»; «…а тепер танцюй, небоже…»; «Обізнайся, небораче…»)
— Чи однаковим тоном ви будете їх читати? (Перші два речення треба читати благальним, тремтячим голосом, а наступні — впевнено, повчальним тоном.)
— Прочитайте питальні речення. Яким має бути темп і тон голосу?
— А як будете читати слова автора?

7. Читання байки за особами.
Діти розподіляються по троє і читають байку в групах.

8. Конкурс на виразне читання байки (2—3 групи).
— Хто з груп сподобався вам найбільше? Чим?

V. Підсумок
— З яким новим жанром познайомилися?
— Які недоліки людського характеру засуджувались у байці?