М. Гоголь «Чудовий Дніпро». М. Познанська «Спасибі людям, що зростили ліс», читання

М. Гоголь «Чудовий Дніпро». М. Познанська «Спасибі людям, що зростили ліс», читання

Хід заняття М. Гоголь «Чудовий Дніпро». М. Познанська «Спасибі людям, що зростили ліс», читання

І. Вправа для вдосконалення читацьких навичок

1. Розгадування загадки.

З північних сторін я мандрую-випливаю,
цілу Україну бачу-споглядаю,
відвідую міста, що славні давниною,
і Київ наш, осяяний красою.
Як Запоріжжя і Херсон пройду,
у Чорне море шлях я свій веду. (Дніпро)

II. Підготовка до вивчення нового матеріалу
— Який вірш про Дніпро ми вивчили раніше? («Реве та стогне Дніпр широкий…») Хто його автор? (Т. Г. Шевченко) Розкажіть його напам’ять.
— Послухайте текст про Дніпро. Визначте, який він — науково-популярний чи художній.

Дніпро — це найбільша річка України. Із загальної довжини 2201 км територією України тече 981 км. Це третя за довжиною і площею басейну ріка Європи. Крім того, Дніпро — найповноводніша ріка України.
Верхня частина Дніпра тече Білорусією і Росією. Майже 90 річок є його притоками. Серед них — Десна, Прип’ять, Трубіж, Сула, Псел, Ворскла, Тетерів, Рось.
Початок нашої ріки — на Валдайській височині, а впадає вона в Дніпровський лиман Чорного моря.
Древні греки називали Дніпро Борисфеном. Давньогрецьке слово Борисфен має дослівний переклад — «той, що тепе з півночі».
Старослов’янська назва Дніпра — Славутич. Вчені пов’язують її з назвою племені — слов’яни.

III. Повідомлення теми та мети
— На сьогоднішньому уроці ми прочитаємо уривок із повісті Миколи Гоголя «Страшна помста», який називається «Чудовий Дніпро».

IV. Опрацювання твору М. Гоголя «Чудовий Дніпро»

1. Робота над заголовком.
— Поміркуйте, яким може бути текст із такою назвою: науковим чи художнім? Доведіть свою думку.

2. Читання твору.
— Послухайте текст і скажіть, чи правильними були ваші припущення.
— Який це текст за метою висловлювання? (Опис) Що у ньому описується?

3. Словникова робота.

лісчудовийв’ється
шляхблакитнийплине
образрозкішниймчить
широчіньдзеркальнийзагуркотить
Дніпроприбережнийворухнеться

— Прочитайте кожну колонку «буксиром» із сусідом по парті. Що об ‘єднує кожну групу слів?
— Прочитайте першу колонку, поставивши усі слова в родовому відмінку однини.
— Зачитайте слова другу колонки, поставивши усі прикметники у форму жіночого роду.
— Змініть особу дієслів на першу особу однини, підставивши займенник я.

4. Читання твору (мовчки).
— Яка погода зображена в описі?

5. Аналіз змісту твору.
— Яким описаний Дніпро у тиху погоду? Як він поводиться погожої днини? Відшукайте відповідь у творі.
— Хто любить дивитися у скляні води Дніпра?
— Чому в середину Дніпра може дивитися лише сонце і блакитне небо?
— Яким побачив Дніпро автор твору? Поміркуйте, з яким настроєм писав Микола Гоголь цей твір.
— Які ще персонажі, крім Дніпра, з’явилися в описі? Яку характеристику дав їм автор?
— Прочитайте виділене речення.
— Які ознаки річки підкреслюють вжиті тут порівняння?
— Як рослини ставляться до Дніпра?
— Знайдіть слова, вжиті в переносному значенні. Поясніть їх.

6. Вправи для розвитку швидкості читання.
1) Вибіркове читання.
— Виберіть слова, які характеризують Дніпро за ознакою. (Чудовий, повні води, велична широчінь, увесь вилитий він із скла, блакитний дзеркальний шлях, без кінця в довжину, без міри в ширину, холод скляних вод, розкішний)
— Які слова характеризують річку за дією? (Вільно і плавно мчить, ані ворухнеться, ані загуркотить, іде чи не йде, плине і в’ється)
2) Знайти і прочитати найдовше і найкоротше речення з тексту.

7. Мовно-логічне завдання.
— Утворіть словосполучення, з’єднавши слова першої колонки (див. етап «Словникова робота») із прикметниками з другої колонки.
— Які іменники не мають пари? Знайдіть у тексті відповідні прикметники. (Світлий образ, велична широчінь)

8. Виразне читання опису.
— З якою інтонацією слід читати виділені речення? Знайдіть речення зі знаком оклику.
— У реченні «Вони припали разом…» зверніть увагу на повторення слів з часткою не. З якою інтонацією їх слід читати?
— Порівняйте уривок «Чудовий Дніпро» М. Гоголя з картиною А. Куїнджі. За допомогою чого письменникові і художникові вдалося досягти чарівності опису Дніпра?
— Яке почуття — спокою чи тривоги — викликає картина?

V. Опрацювання вірша М. Познанської «Спасибі людям, що зростили ліс»

1. Виразне читання вірша.
— Кому і за що дякує поетеса?

2. Словникова робота.
Вправа для розширення поля читання. Робота у парі на картках.

234
— Прочитайте пояснення слова клечання.

3. Повторне читання вірша (мовчки).
— Які почуття викликає у вас вірш?

4. Аналіз вірша. Вибіркове читання.
— Прочитайте рядки, в яких автор пояснює, за що вдячний людям, які зростили ліс.
— Що не знали б люди без лісу?
— Що могло б трапитися із землею? Яку ще роль лісу описує поетеса? Які слова добирає поетеса, говорячи про ліс, дощі, берізки?
— Які вирази в переносному значенні вжила авторка? Яке їхнє значення? Поміркуйте, чому вірш починається і закінчується однією й тією строфою.
— Якою є головна думка вірша?

5. Різновиди читання.
1) Читання вірша «буксиром» у парі із сусідом по парті.
2) Гра «Хто швидше?»
— Знайдіть у вірші прикметники, які поет використав для опису: берізок (білі, гнучкі), гілля (пишне), конвалії (найкраща, найніжніша), дощів (весняні, веселі), клечання (зелене).
— Знайдіть у вірші і пропитайте, які дії виконували: люди (зростили), берізки (стоять), конвалія (цвіте), земля (сохнула б), ліс (накличе), дощі (проллються), край (убрався).
3) Читання за методикою «Незнайко».
Діти хвилинку готують якийсь рядочок вірша для гри, а тоді пропонують його товаришам.

М. Гоголь «Чудовий Дніпро». М. Познанська «Спасибі людям, що зростили ліс», читання

Повернутися на сторінку Читання