УРОК 37. Тема. Гімн Дніпру-Славуті. М. Гоголь «Чудовий Дніпро». М. Познанська «Спасибі людям, що зростили ліс», уроки читання 4 клас

    УРОК 37. Тема. Гімн Дніпру-Славуті. М. Гоголь «Чудовий Дніпро». М. Познанська «Спасибі людям, що зростили ліс», уроки читання 4 клас

    Мета: розширювати словниковий запас; удосконалювати вміння виразно читати; розвивати уміння сприймати і складати розповідь за картиною, викликати в учнів захоплення красою опису величавої ріки.

    ХІД УРОКУ 37. Тема. Гімн Дніпру-Славуті. М. Гоголь «Чудовий Дніпро». М. Познанська «Спасибі людям, що зростили ліс», уроки читання 4 клас

    І. Вправа для вдосконалення читацьких навичок

    1. Розгадування загадки.

    З північних сторін я мандрую-випливаю,
    цілу Україну бачу-споглядаю,
    відвідую міста, що славні давниною,
    і Київ наш, осяяний красою.
    Як Запоріжжя і Херсон пройду,
    у Чорне море шлях я свій веду. (Дніпро)

    II. Підготовка до вивчення нового матеріалу
    — Який вірш про Дніпро ми вивчили раніше? («Реве та стогне Дніпр широкий…») Хто його автор? (Т. Г. Шевченко) Розкажіть його напам’ять.
    — Послухайте текст про Дніпро. Визначте, який він — науково-популярний чи художній.

    Дніпро — це найбільша річка України. Із загальної довжини 2201 км територією України тече 981 км. Це третя за довжиною і площею басейну ріка Європи. Крім того, Дніпро — найповноводніша ріка України.
    Верхня частина Дніпра тече Білорусією і Росією. Майже 90 річок є його притоками. Серед них — Десна, Прип’ять, Трубіж, Сула, Псел, Ворскла, Тетерів, Рось.
    Початок нашої ріки — на Валдайській височині, а впадає вона в Дніпровський лиман Чорного моря.
    Древні греки називали Дніпро Борисфеном. Давньогрецьке слово Борисфен має дослівний переклад — «той, що тепе з півночі».
    Старослов’янська назва Дніпра — Славутич. Вчені пов’язують її з назвою племені — слов’яни.

    III. Повідомлення теми та мети уроку
    — На сьогоднішньому уроці ми прочитаємо уривок із повісті Миколи Гоголя «Страшна помста», який називається «Чудовий Дніпро».

    IV. Опрацювання твору М. Гоголя «Чудовий Дніпро»

    1. Робота над заголовком.
    — Поміркуйте, яким може бути текст із такою назвою: науковим чи художнім? Доведіть свою думку.

    2. Читання твору вчителем.
    — Послухайте текст і скажіть, чи правильними були ваші припущення.
    — Який це текст за метою висловлювання? (Опис) Що у ньому описується?

    3. Словникова робота.

    лісчудовийв’ється
    шляхблакитнийплине
    образрозкішниймчить
    широчіньдзеркальнийзагуркотить
    Дніпроприбережнийворухнеться

     

    — Прочитайте кожну колонку «буксиром» із сусідом по парті. Що об ‘єднує кожну групу слів?
    — Прочитайте першу колонку, поставивши усі слова в родовому відмінку однини.
    — Зачитайте слова другу колонки, поставивши усі прикметники у форму жіночого роду.
    — Змініть особу дієслів на першу особу однини, підставивши займенник я.

    4. Читання твору учнями (мовчки).
    — Яка погода зображена в описі?

    5. Аналіз змісту твору.
    — Яким описаний Дніпро у тиху погоду? Як він поводиться погожої днини? Відшукайте відповідь у творі.
    — Хто любить дивитися у скляні води Дніпра?
    — Чому в середину Дніпра може дивитися лише сонце і блакитне небо?
    — Яким побачив Дніпро автор твору? Поміркуйте, з яким настроєм писав Микола Гоголь цей твір.
    — Які ще персонажі, крім Дніпра, з’явилися в описі? Яку характеристику дав їм автор?
    — Прочитайте виділене речення.
    — Які ознаки річки підкреслюють вжиті тут порівняння?
    — Як рослини ставляться до Дніпра?
    — Знайдіть слова, вжиті в переносному значенні. Поясніть їх.

    6. Вправи для розвитку швидкості читання.
    1) Вибіркове читання.
    — Виберіть слова, які характеризують Дніпро за ознакою. (Чудовий, повні води, велична широчінь, увесь вилитий він із скла, блакитний дзеркальний шлях, без кінця в довжину, без міри в ширину, холод скляних вод, розкішний)
    — Які слова характеризують річку за дією? (Вільно і плавно мчить, ані ворухнеться, ані загуркотить, іде чи не йде, плине і в’ється)
    2) Знайти і прочитати найдовше і найкоротше речення з тексту.

    7. Мовно-логічне завдання.
    — Утворіть словосполучення, з’єднавши слова першої колонки (див. етап «Словникова робота») із прикметниками з другої колонки.
    — Які іменники не мають пари? Знайдіть у тексті відповідні прикметники. (Світлий образ, велична широчінь)

    8. Виразне читання опису.
    — З якою інтонацією слід читати виділені речення? Знайдіть речення зі знаком оклику.
    — У реченні «Вони припали разом…» зверніть увагу на повторення слів з часткою не. З якою інтонацією їх слід читати?
    — Порівняйте уривок «Чудовий Дніпро» М. Гоголя з картиною А. Куїнджі. За допомогою чого письменникові і художникові вдалося досягти чарівності опису Дніпра?
    — Яке почуття — спокою чи тривоги — викликає картина?

    V. Опрацювання вірша М. Познанської «Спасибі людям, що зростили ліс»

    1. Виразне читання вірша вчителем.
    — Кому і за що дякує поетеса?

    2. Словникова робота.
    Вправа для розширення поля читання. Робота у парі на картках.

    234
    — Прочитайте пояснення слова клечання.

    3. Повторне читання вірша учнями (мовчки).
    — Які почуття викликає у вас вірш?

    4. Аналіз вірша. Вибіркове читання.
    — Прочитайте рядки, в яких автор пояснює, за що вдячний людям, які зростили ліс.
    — Що не знали б люди без лісу?
    — Що могло б трапитися із землею? Яку ще роль лісу описує поетеса? Які слова добирає поетеса, говорячи про ліс, дощі, берізки?
    — Які вирази в переносному значенні вжила авторка? Яке їхнє значення? Поміркуйте, чому вірш починається і закінчується однією й тією строфою.
    — Якою є головна думка вірша?

    5. Різновиди читання.
    1) Читання вірша «буксиром» у парі із сусідом по парті.
    2) Гра «Хто швидше?»
    — Знайдіть у вірші прикметники, які поет використав для опису: берізок (білі, гнучкі), гілля (пишне), конвалії (найкраща, найніжніша), дощів (весняні, веселі), клечання (зелене).
    — Знайдіть у вірші і пропитайте, які дії виконували: люди (зростили), берізки (стоять), конвалія (цвіте), земля (сохнула б), ліс (накличе), дощі (проллються), край (убрався).
    3) Читання за методикою «Незнайко».
    Діти хвилинку готують якийсь рядочок вірша для гри, а тоді пропонують його товаришам.

    VI. Підсумок уроку. Домашнє завдання

    УРОК 37. Тема. Гімн Дніпру-Славуті. М. Гоголь «Чудовий Дніпро». М. Познанська «Спасибі людям, що зростили ліс», уроки читання 4 клас

    Повернутися на сторінку Конспекти уроків читання 4 клас

    Комментарии закрыты.