В. Чухліб «Деснячки», читання

В. Чухліб «Деснячки», читання

Хід заняття В. Чухліб «Деснячки», читання

І. Вправи для вдосконалення читацьких навичок

1. Вправа для формування уміння розширювати й уточнювати висловлювання.

Гра «Запитайте — відповідайте!»
Вчитель промовляє речення, учні ставлять запитання за його змістом і відповідають на них.
Хлопці любили відпочивати на берегах синьоокої Десни.
— Хто любив відпочивати на берегах синьоокої Десни? (Хлопці)
— Що роблять хлопці на берегах синьоокої Десни? (Вони люблять відпочивати.)
— На берегах якої ріки люблять відпочивати хлопці? (На берегах Десни)
— Чи люблять хлопці відпочивати на берегах Десни? (Люблять)
— Хто ходить до берегів Десни? (Хлопці).

2. Робота над скоромовкою.
— Прочитайте скоромовку мовчки.
Весна дивилась на Десну, Десна не дивувалася. Чому Весна та на Десну Дивилась й дивувалася?
Учні читають скоромовку виразно, напівголосно в помірному темпі; швидко; дуже швидко. Кілька учнів декламують скоромовку в різному темпі.

3. Хвилинка-цікавинка.
— Річка Десна впадає у Південний Буг. Вона завдовжки всього 81 км. Долина річки широка й заболочена, малий похил і повільна течія сприяють накопиченню в річці намулу. Береги річки заросли болотною рослинністю.

II. Повідомлення теми та мети
— Сьогодні на уроці ми прочитаємо уривок із книги Василя Чухліба «Олень на тому березі», в якій письменник з любов’ю пише про ваших ровесників, які живуть на берегах синьоокої річки Десни.

III. Опрацювання оповідання В. Чухліба «Деснячки»

1. Підготовка до читання. Словникова робота.
Читання колонок слів (швидко і правильно).

Взабрід	либонь	вимальовано
баржа	забаглося	партизанський
докоряє	хутенько	опецькуватий
знеможено	полохаєм	сколихнулася
сухопутний	роздратувати	неповороткий

— Прочитайте спочатку прикметники, потім — дієслова і прислівники.
— Поясніть значення слів неповороткий (повільний, незграбний у рухах); опецькуватий (невисокий, але товстий, незграбний).
— Які із слів мають такі значення:
• судно для перевезення вантажів, що плаває своїм ходом або на буксирі (баржа)’,
• пов’язаний із сушею (ісухопутний);
• засуджує (звинувачує, докоряє);
• стан глибокої втоми, знесилення (знеможено)!
— Доберіть синоніми до слів другої колонки.

2. Читання твору «ланцюжком». Перевірка первинного сприймання.
— Де і коли відбувалися події?
— Назвіть дійових осіб оповідання.
— Що любили робити хлопці на березі Десни?

3. Вибіркове читання. Робота над змістом.
— Хто першим прийшов знайомитися до Тимка? Прочитайте опис зовнішності Валерки.
— Знайдіть абзац, в якому описано Десну.
— Чому хлопчаки сміялися з Тимка?
— Прочитайте, що Тимко розповів про своє село.
— Як хлопці ловили рибу? Доведіть словами твору.
— Що таке «Альбатрос»? Прочитайте опис човна і його команди.
— Для чого хлопці брали човна? Зачитайте.
— Від чого застерігав хлоп’ят бакенщик дядько Назар?
— Прочитайте, що робив на річці бакенщик. Знайдіть його розмірковування про Десну.
— Знайдіть розмову хлопчиків із Вадьком. Прочитаємо її за особами.
— Як ви думаєте, чому Вадько так поводився? Як ви гадаєте, хто у творі головні герої?

4. Вправи для розвитку швидкості читання.
1) Закінчити порівняння (робота в парах).
— Знайдіть у тексті порівняння і допишіть їх за поданим початком. Яка пара впорається швидше?
Вода тиха, як… (дзеркало). Переступав з ноги на ногу, мов… (кінь). Весь червоний, як… (його плавки). Вадько чахкав по воді, як… (паровоз). Вадько був важкий, як… (грудка).
2) Гра «Хто читає швидше?»
— У скількох абзацах міститься слова «дядько Назар»? (Учотирьох)
— Знайдіть абзаци зі словами: в новій оселі; чайки шугають; веселка коромислом стає; червоноперого окуня; пихкав люлькою.

5. Поділ оповідання на частини, складання плану (робота в зошитах, завдання 8).
— На скільки самостійних частин можна поділити текст?
— Назвемо кожну з частин.

Орієнтовний план
1) Зустріч із Десною.
2) Перше знайомство з соколівськими хлопчаками.
3) Малі рибалки.
4) Човен «Альбатрос» і його команда.
5) Повчання бакенщика дядька Назара.
6) Суперечка з Вадьком.
7) Справжні деснячки!

6. Характеристика дійових осіб.
— Які риси характеру властиві хлопцям? Доведіть свої думки рядками твору.
— Як хлопці ставилися до річки?
— Які якості характеру трьох друзів виявилися у рятуванні Вадька?
— Яким був Вадько? Чому, по-вашому, з ним трапився такий прикрий випадок? Чи змінився він після цього?
— Хто з дійових осіб вам подобається? Чим?
— Кого вам шкода? Чому?
— Кому з героїв ви хотіли б дати пораду? Яку?

IV. Підсумок
— Яке оповідання ми сьогодні читали? Яка його головна думка?
— Як по-іншому ви назвали б цей твір?